Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
У музеї Пушкіна в Москві знаменитого Давида Мікеланджело висотою 5,5 метра після рекомендацій чиновників доведеться з думкою про дітей або прибрати, або вдягти.
На жаль, це не фантазія уперемішку з анекдотами про велику Росію і підступно–спокусливий загниваючий Захід. У 2015 році саме так можуть виглядати екскурсії у музеях Росії.
Учені з 20 провідних російських інститутів, поважні експерти Роскомнагляду (Федеральної служби з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій) розробили «методичні рекомендації з експонування творів мистецтва з урахуванням вікового маркування». Згідно з документом, будуть розроблені рекомендації з ознайомлення дітей з об’єктами сучасного мистецтва. Передбачається видання монографії «Обережно! Мистецтво!» об’ємом близько 800 тисяч знаків. Новий документ є додатком до Концепції інформаційної безпеки дітей.
Нині чинний в Росії закон «Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їх здоров’ю та розвитку» не поширюється на «інформаційну продукцію, що має значну історичну, художню або іншу культурну цінність для суспільства». Раніше Роскомнагляд заявляв, що не заборонятимуть для дитячого перегляду «дорослі» твори мистецтва. Проте цього року чиновники почали розробку рекомендацій з експонування творів сучасного мистецтва з урахуванням віку глядачів. Ці рекомендації адресовані працівникам музеїв, вчителям, вихователям і батькам.
Президент Музею ім. Пушкіна Ірина Антонова у коментарі газеті «Известия» зізналася, що їй складно сказати, що Роскомнагляд мав на увазі. «Небезпечними для дітей можуть бути антилюдяні твори. До небезпечних може бути віднесена і порнографія. Однак такі речі, як правило, з поняття «мистецтво» випадають, — пояснює Ірина Антонова. — Я багато їжджу по світу, але ні у великих, ні в маленьких музеях не бачила спеціалізованих залів». Що музей робитиме з оголеними натурами і чи можна буде їх показувати дітям наступного року, пані Ірина не знає.
У Роскомнагляді на низку скандальних статей у російській періодиці відреагували прес–релізом, звинувативши деякi ЗМІ в «маніпуляції суспільною думкою». «Мета документа, — йдеться у повідомленні на офіційному сайті Роскомнагляду, — вироблення стратегічного науково обґрунтованого підходу до проблеми захисту дітей від негативної інформації, поширюваної в медіа–середовищі. Концепцію слід сприймати як масштабне науково–аналітичне дослідження широкого спектра психологічних, культурологічних і юридичних питань, пов’язаних із впливом сучасних медіа на формування особистості дітей і підлітків».
Роскомнагляд планує завершити роботу над рекомендаціями до 2015 року. Експерти нібито не мають наміру прикривати у музеях оголену натуру. Але і від розмежування «шкідливого» мистецтва для дітей і «корисного» чиновники наразі не думають відмовлятися.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>