«Беркут», що прицільно стріляє по журналістах; новітні «військові» кореспонденти, які зазнали поранень на Грушевського; викрадені, побиті, катовані працівники ЗМІ й блогери — все це, звісно, не могло не «сподобатися» міжнародній організації «Репортери без кордонів». Але щорічний рейтинг свободи слова «Репортери» складали ще до початку «воєнних» подій Майдану. Хай там як, місце України в рейтингу — 127–ме.
Нам є чим «пишатися» бодай у кордонах пострадянського простору: в Росії справи ще гірші — Росія займає 148–ме місце, Білорусь — 157–ме, Азербайджан — 160–те, Казахстан — 161–ше. Зате Естонія опинилася аж на 11–й сходинці, а очолюють рейтинг Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Люксембург і Андорра. Як не крути, а від цих держав Україна все–таки далі, аніж від аутсайдерів рейтингу — Сирії, Туркменістану, Північної Кореї та Еритреї. Вони займають місця відповідно з 177–го по 180–те, передає УНІАН.
«Звіт за 2013 рік складається до 15 жовтня. Через те до нього не увійшли ті події, які відбувалися в Україні після 15 жовтня, тобто всі наші Євромайдани, всі ці перешкоджання журналістам, зростання цензури, тиску», — сказала в інтерв’ю радіо «Свобода» Оксана Романюк, директор Інституту масової інформації та представник «РБК» в Україні.
Відомий медіа–експерт Наталія Лігачова, головний редактор сайта «Телекритика», так відповідає на запитання «УМ», чи позначився Майдан на стані свободи слова в Україні: «Ще до кінця грудня більшість телеканалів досить виважено подавали події Майдану, але приблизно з початку січня на трьох каналах новини почали жорстко цензурувати. Мова про «Інтер», «Україну» та Перший Національний».
І це тільки початок. Далі буде гірше, принаймні Україна втратить ще кілька сходинок у рейтингу свободи слова, прогнозує Лігачова. «Є всі підстави вважати, що силові структури навмисно відстрілювали журналістів на Майдані. Думаю, що суттєве погіршення місця України ще буде. Додайте до цього ще й кампанію переслідувань щодо журналістів та громадських активістів. Або експансію на ринку друкованих ЗМІ однієї відомої медіа–групи».
«Позитив бачу тільки в появі інтернет–трансляторів — «Громадського телебачення», «Еспресо ТВ» тощо. А ще у тій плюралістичній «картинці», яку створюють «традиційні» телеканали: «1+1», «5–й», «24–й канал», «Zik». Добре, що журналісти зуміли проявити свою громадянську позицію і відмовитися працювати всупереч демократичним стандартам. Звільнення через незгоду з редакційною політикою, суперечки з власниками холдингів доводять, що внутрішні процеси всередині медійного середовища тривають. А випадки безпрецедентного насильства лише єднають журналістів», — зазначила Лігачова.