Україна в 2000 році підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду. Згідно з цим документом, українці сьогодні мали б безперешкодно звертатися до міжнародного кримінального суду та вимагати покарання тих, хто вчинив злочин, незалежно від посади. Проте своєчасно документ не був ратифікований Верховною Радою і на сьогодні не має ніяких повноважень на території України. А на тлі Майдану це було б дуже незайвим. Громадська комісія з розслідувань порушень прав людини (ГК) вирішила звернутися до Голови Верховної Ради Володимира Рибака із листом, у якому вимагає ратифікувати Статут.
«Зважаючи на ситуацію, яка зараз відбувається в країні. Коли щодня зникають люди, коли насилля переходить у буденність, коли в ХХІ столітті в європейській країні людей катують, ми вирішили, що, якщо українська влада не може знайти винних, потрібно звертатися до міжнародних організацій, які б змогли допомогти у вирішенні цих питань. Але спершу нам потрібно, щоб цей документ ратифікувала Верховна Рада», — заявив у коментарі «УМ» один із членів громадської комісії, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Корецького НАН України Микола Сірий.
Статут може бути ратифікований парламентом лише після внесення до статті 124 Конституції України доповнення, відповідно до якого Україна визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Спершу це рішення має бути ухваленим більшістю у Верховній Раді — це, на думку комісії, може відбутися під час нинішньої сесії, а для остаточного ж ухвалення і внесення змін до Конституції потрібна наступна сесія й більшість у кількості 300 голосів.
Якщо ВР таки ухвалить зміни і ратифікує документ, громадяни зможуть звертатися до суду не раніше як цієї осені. Проте експерти зазначають, що в міжнародному кримінальному суді немає часових обмежень. «Ви зможете подати до суду заяву про подію хоч 10–річної давності, суд все одно її розгляне. Ми недаремно саме зараз вимагаємо від Верховної Ради ратифікації, оскільки після побиття студентів на Євромайдані відбулося занадто багато порушень щодо громадян, і ми хочемо, щоб усі, хто був до цього причетний, ніс відповідальність за злочини проти людяності, як того вимагає міжнародний кримінальний суд», — зазначив Микола Сірий.
Для звернення громадян до міжнародного суду можна обійтися і без ратифікації ВР, проте для цього потрібна офіційна заява представника влади. У коментарі «УМ» голова Громадської комісії, Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Василенко зазначив, що могло б бути достатньо визнання з боку Президента чи Прем’єра, «проте для цього все одно потрібне внутрішнє політичне рішення».
Член ГК, колишній суддя Конституційного Суду Микола Козюбра зазначив: якщо Україна все–таки ратифікує даний документ, то, за міжнародними стандартами, нікому не вдасться уникнути покарання, навіть тим, хто сьогодні займає найвищі посади.
Членами ГК iз розслідувань порушень прав людини, створеної в січні цього року, є також юрист Олег Березюк, дисидент Євген Сверстюк, екс–депутат Григорій Омельченко та ін.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
