Віталій Кличко в уряді — невдала ідея. Олег Тягнибок зі своєю «Свободою» можуть створити проблеми. А от підкований в економіці й питаннях управління Арсеній Яценюк в уряд би вписався найкраще — за умови, що двоє партнерів по опозиційній трійці лідерів залишатимуться «за межами» і спілкуватимуться з ним «разів чотири на тиждень».
Приблизно таким є короткий виклад телефонної розмови між заступником держсекретаря Сполучених Штатів Америки Вікторією Нуланд та послом США в Україні Джеффрі Пайєттом від 25 січня, запис якої кілька днів тому було викладено в інтернеті. Хоча найпікантнішим моментом цього спілкування став вислів, який пані Нуланд кинула в бік Брюсселя. «Було б чудово якби ООН допомогла все це скріпити (себто стати гарантом розв’язання конфлікту в Україні. — Ред.) і... fuck the EU». В англійській мові нецензурні вислови мають значно «лагідніше» смислове навантаження, ніж у нас, проте дипломатичним такий зворот однаково аж ніяк не назвеш.
Ситуація, звісно, скандальна, і Вашингтону довелося просити вибачення в європейських колег. Проте головне питання — не в тому, що саме і в яких термінах обговорювали двоє високопоставлених дипломатів. Кому це було потрібно — «писати» й оприлюднювати їхню розмову — ось що насамперед цікавить не лише самих фігурантів діалогу.
За словами Нуланд, яка під час прес–конференції в Києві минулого тижня відмовилася коментувати зміст підслуханої розмови, її вразив «технічний бік виконання» — запис дуже чіткий і якісний. Як заявила офіційний представник Держдепартаменту Джен Псакі, службові телефони, якими користуються співробітники відомства, забезпечені системою кодування даних, але не шифрування мови. Тобто, по суті, американські дипломати навіть найвищого рівня користуються звичайними, хоч і дещо вдосконаленими «мобілками».
Окрім Нуланд та Пайєтта, оприлюднено розмову заступниці глави дипломатії Євросоюзу Хельги Шмідт і представника ЄС в Україні Яна Томбінського, в якій помічниця Кетрін Ештон скаржиться на тиск із боку США через те, що позиція Брюсселя щодо запровадження санкцій проти українських можновладців надто м’яка.
У тому, що спецслужби різних країн «слухають» розмови чужих лідерів, нічого дивного немає. Найгучніший, пов’язаний із цим скандал спалахнув саме навколо США, чия розвідка, як з’ясувалося, фіксувала навіть розмови канцлера ФРН Ангели Меркель. Але поява таких записів у широкому доступі, та ще й анонімно, без жодних «вікіліксів» чи едвардів сноуденів — зовсім інша річ.
Звісно, можна вважати це випадковістю. Але факт, на який звернув увагу і речник Білого дому Джей Карні, промовистий: першим «помітив» і поширив посилання на ці записи у своєму «Твіттері» помічник першого віце–прем’єр–міністра Росії Дмитра Рогозіна Дмитро Лоскутов. Та й назви викладених на хостингу YouTube аудіороликів надто нагадують «темники» у виконанні Дмитра Кисельова та інших ведучих російського телебачення: «Маріонетки Майдану», «Як вони ділять Україну»... За всіма народними протестами в Україні стоїть товста калитка зловмисного Заходу — саме таку картину щодня старанно малюють у слухняній свідомості свого — не лише російського, а й східноукраїнського — глядача кремлівські телеканали.
Жодної сенсації автори цього інформаційного зливу не створили. Навряд чи лідери опозиції ніколи не підозрювали, що їх можуть обговорювати іноземні дипломати — та в цієї трійці вже вуха згоріли від того, як їм обмивають кісточки свої ж, «майданівці». Звісно, з дипломатичної точки зору розмова на тему «ким краще замінити чинне керівництво держави» — м’яко кажучи, не коректна. Але на те й існують конфіденційні переговори (та хоч би й на кухні), на відміну від офіційно заявленої позиції.
Більше того — міцне слівце Вікторії Нуланд навіть у брюссельських колах знайшло позитивний відгук, адже і в ЄС вистачає прихильників жорсткіших кроків щодо української влади, яка вперто не чує свого Євромайдану.
Очевидно, що своїм інформаційним викидом «таємничі» шпигуни прагнули зайвий раз дискредитувати українську опозицію і Євромайдан, зіпсувати відносини Євросоюзу зі США, продемонструвати, «хто тут головний» і все про всіх знає та формує суспільну думку... От досягти цієї мети їм навряд чи вдалося. Так, усім неприємно, усі про всіх зайвий раз подумки вжили слово на кшталт висловлення пані Нуланд у бік ЄС, але нічого нового, по суті, ніхто не дізнався. В тому числі й про Росію.
Хоча обговорювати справді конфіденційні таємниці по телефону принаймні під час перебування в Києві — а саме там, судячи з усього, було записано розмову Нуланд із Пайєттом — іноземні дипломати тепер навряд чи будуть. Тож доведеться любителям слухати чужі розмови користуватися іншими шпигунськими засобами.
ЦИТАТА
Вікторія Нуланд, заступник держсекретаря США:
— Із загальнодержавного погляду, в мене особисто, в нашого посла склалися дуже міцні й близькі стосунки з кожним із ключових членів [української] опозиції. Я була в Україні чотири рази за останні три місяці, мала змогу зустрітися з кожним із них особисто, мала змогу зустрітися з усіма ними разом. Вони абсолютно точно знають нашу позицію щодо нашої підтримки мирного, демократичного, ненасильницького розв’язання тутешніх проблем. Держсекретар Джон Керрі зустрічався з ними і займав цю саму позицію, і в нього зараз склалися міцні особисті взаємини з кожним із них.