Еластична, мов гривня

Офіційний–ринковий

Відтак, увечері 6 лютого Нацбанк знизив курс гривні, який тримався із липня 2012 року на рівні 7,993 грн. за долар до 8,708 грн. за долар. Експерти поставилися до цього кроку як до логічного процесу наближення офіційного курсу до реального, що знизився на 67 копійок і становив близько 8,96 грн. На користь цієї версії свідчило й ухвалення цього ж дня пакета тимчасових обмежень на валютному ринку, який мав притримати попит на іноземну валюту.

Раніше, нагадаємо, фіксація курсу була м’якою — регулятор задавав офіційний курс, але дозволяв ринковому коливатися у межах плюс–мінус два відсотки. Перейшовши на гнучке курсоутворення, Нацбанк позбувся допустимого коридору коливання. «Курс повністю відповідатиме курсу міжбанку», — повідомив голова НБУ Ігор Соркін.

«Відв’язати» гривню від долара вже давно радили Україні міжнародні фінансові організації. Гнучке курсоутворення рекомендував МВФ нашій державі ще у 2006 році. «Завищений курс нацвалюти сприяв дефіциту платіжного балансу, зниженню конкурентоздатності, стійкому зменшенню валютних ресурсів», — стверджували в МВФ. За словами старшого економіста Світового банку Марчіна П’ятковскі, де–факто прив’язка гривні до долара спричиняє хронічно високі відсоткові ставки на гривневі ресурси, адже НБУ підтримує обмінний курс гривні, обмежуючи її ліквідність на міжбанківському ринку. Як наслідок, бізнесу важко розвиватися, оскільки він відчуває нестачу національної валюти. А це, у свою чергу, гальмує економічне зростання.

Утiм уряд не поспішав змінювати правила гри, пам’ятаючи, наскільки негативно у суспільстві була сприйнята девальвація 2008 року. У грудні минулого року тодішній Прем’єр–міністр Микола Азаров підрахував, що гнучкий курс міг би послабити гривню до 12—16 грн. за долар. За прогнозами МВФ, курс міг би знизитися на 8—13%. «Справедливий» курс гривні, за їх підрахунками, мав би становити 8,6—9,0 гривнi. Утiм насправді ні прогнози Азарова, ні оцінки МВФ не справдилися: у перший день вільного плавання знецінення гривні не трапилося. Навпаки, ринок зафіксував навіть невелике зростання — до 8,53 грн.

«Психологічна атака» постановами

Національному банку України вдається утримувати курс гривні попри певні проблеми в економіці. При цьому рівень довіри населення і бізнесу до курсової стабільності національної валюти продовжує залишатися високим. Підтвердження цьому — стати­стика НБУ про зростання гривневих депозитів у банківській системі. Так, на початок 2014 року залишки рахунків юридичних і фізичних осіб становили 420,9 млрд. гривень, збільшившись за минулий рік на 101 млрд. гривень. Натомість залишки на валютних рахунках зменшилися із 248 до 245 млрд. гривень.

Особливо показовою у цьому сенсі є поведінка населення. Фіз­особи збільшили залишки коштів на своїх гривневих поточних і депозитних рахунках на 70 млрд. гривень: із 184 до 254 млрд. гривень. З початку жовтня минулого року, коли політична ситуація у державі почала загострюватися, українці продовжували нести гроші до банків. І цей процес тривав аж до кінця року. Зростання становило 15,1 млрд. гривень. Натомість валютні депозити скоротилися на 3 млрд. гривень: із 186 до 183 млрд. гривень. При цьому Нацбанку та уряду вдавалося підтримувати на достатньому рівні золотовалютні резерви. За минулий рік вони скоротилися на 3,6 млрд. доларів — до 20,4 млрд. доларів. Хоча тільки виплати МВФ становили 5,6 млрд. доларів.

Утiм різка дестабілізація політичної ситуації у другій половині січня спричинила неспокій у бізнесу та громадян, відтак попит на іноземну валюту суттєво зріс. У січні валютні інтервенції Нацбанку на міжбанківський ринок становили 1,7 млрд. доларів. Експерти пояснюють: очікування є вкрай важливою складовою, яка визначає поведінку бізнесу та людей. Навіть якщо не існують фундаментальні економічні причини для неспокою, але при цьому політики та спекулянти формують у суспільстві тривожні очікування, тоді економічна ситуація може погіршуватися: падає споживчий попит, знижуються інвестиції, зростає недовіра до національної валюти. І навпаки: коли є об’єктивні труднощі, але при цьому суспільство вірить у спроможність уряду впоратися із ними, то цей психологічний фактор штовхає економіку вгору.

Відтак постанова НБУ від 6 лютого і має відіграти цю саму «психологічну» роль. Адже, з одного боку, регулятор обіцяє забезпечити банки достатньою ліквідністю, щоб вони могли у будь–який момент та за будь–яких обставин виконати свої обов’язки перед вкладниками. А з другого — допоможе Нацбанку використати всі його адміністративні й ринкові методи керування задля недопущення навмисного «розкачування» курсу національної валюти.

Тож тепер підприємства не зможуть перераховувати чи знімати зі свого рахунку більше, ніж ранковий залишок на цьому ж рахунку. Експерти Незалежної асоціації українських банків переконані, що це стандартна практика, яку застосовують у більшості країн світу.