Об’єктив — під прицілом

Щонайменше 139 журналістів постраждали під час масових протестів в Україні, починаючи від 21 листопада 2013 року. Лише за останні 10 днів січня понад 70 журналістів у Києві, Кіровограді, Миколаєві, Дніпропетровську і Запоріжжі отримали тяжкі тілесні ушкодження та поранення, завданi «силовиками» та хуліганами. Про це під час прес–конференції повідомили представники Інституту медіа–права, Інституту розвитку регіональної преси та Інституту масової інформації.

«На наше переконання, більшість нападів на журналістів були свідомими діями з боку органів влади. Ми чули заяви політиків, що журналістика — небезпечна професія, тому нема чого скаржитися, що когось підстрелили чи вибили око: самі полізли, самі винні. Ми з цим категорично не згодні. Держава несе повну відповідальність за дії своїх працівників, за дії «Беркута», — зауважив директор Інституту медіа–права Тарас Шевченко.

Чисельні свідчення і документальні докази дозволили виділити кілька типів порушення прав журналістів. Серед них арешт та інкримінування злочинів, за які передбачається позбавлення волі, незаконні затримання, побиття правоохоронцями та хуліганами, прицільні постріли, зумисне знищення обладнання попри наявність журналістського посвідчення і відмітних жилетів.

Попри фізичні і матеріальні втрати, мало журналістів на сьогодні готові судитися. Правники ж наполегливо закликають не залишати злочини без покарань і звертатися до судових інстанцій: спробувати вичерпати всі можливості правосуддя в Україні, щоб звертатися до Європейського суду з прав людини.

Що стосується постраждалих за період з 21 листопада по 26 грудня, вони мають змогу звертатися до Європейського суду в обхід українських інстанцій. Це стало можливим після прийняття закону від 16 січня, яким дер­жава фактично відмовилася шукати правих і винних. Такі справи будуть визнані у Страсбурзі пріоритетними і термін їх розгляду скоротиться від 4–5 років до 1–2.

Для того щоб справа була виграшною, потрібно назбирати якомога більше матеріалів: фото, відео, контакти свідків, медичні довідки, записи вуличних камер спостережень. Окрім того, щоб забезпечити собі надійне юридичне підґрунтя, варто оформлювати письмове редакційне завдання, яке документально засвідчить виконання журналістом професійних обов’язків. Для співробітників альтернативних ЗМІ: інтернет–видань, громадського радіо і телебачення юристи радять оформлювати членство у журналістських організаціях.