Лікар не прописав

06.02.2014
Лікар не прописав

Раніше «Лікарська» ковбаса була дієтичним продуктом. (з сайта obozrevatel.ua.)

Хоч асортимент ковбас зараз значно розширився у порiвняннi з тотальним дефіцитом радянських часів, який уже не пам’ятає щонайменше третина українців, однією з найпопулярніших лишається «Лікарська». З приводу дивної назви невгамовні лише діти, з чиїх вуст найнейтральніше запитання: «А що, ковбасу лікарі робили?» Насправді прочитання назви спочатку мало значення «дієтична». Так, згідно з довідником держоргану Радянського Союзу з назвою «Главм’ясо», датованим далеким 1936 роком, ковбаса «Лікарська» містилася у розділі «Дієтичне харчування». Зрозуміло, у той період куштувати її могла лише партійно–номенклатурна верхівка, тому робили продукт лише найвищої якості. Відколи ця варена ковбаса стала продуктом ширвжитку, дехто з виробників узяв розкручену назву, а наповнення вирішив здешевити — і споживачі отримали щось, схоже за смаком «на папір».

Абракадабра на упакуванні

У «правильній» якісній «Лікарській» співвідношення інгредієнтів має бути таким: 70 відсотків — свинина напівжирна, 25 — яловичина вищого ґатунку, решта — яйця курячі чи меланж, молоко коров’яче сухе і спеції. Дозволяється додавати харчову сіль, нітрит натрію, цукор чи глюкозу, мелені мускатний горіх і кардамон, а ще аскорбінову кислоту і її солі (аскорбати, ізоаскорбати). Втiм у «Лікарській» вищого гатунку, виготовленій за держстандартом, — ніяких сої, курятини, фарбників, ароматизаторів із підсилювачами смаку, желеутворюючих складників iз назвами камеді та карагінан бути не повинно.

«На жаль, не всі інгредієнти і замінники м’яса, які активно випускає промисловість, можна ідентифікувати, — констатує керівник Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Хоча частково перевірити вміст ковбас можна». Днями експерти оприлюднили результати тестування семи зразків упакованої ковбаси «Лікарська», виготовленої за ДСТУ 443:26005. Досліджували зразки торгових марок: «Юбилейный», «Мясная Лавка», «Роганский», «Алан», «Царская охота», «Тульчин» і «Щирий кум».

Перше, чим кожен виробник детально презентує споживачеві свій товар — інформація на упакуванні. Щоправда, дехто захоплюється красою і бажанням привернути увагу — і друкує на червоного кольору етикетці золотистим кольором текст. Читати його дуже–дуже складно людям навіть зі 100–відсотковим зором. Не один виробник грішить тим, що біля харчової добавки — нітриту натрію не ставить відповідної позначки Е. Напевно, щоб не відлякувати прискіпливих покупців.

Найбільше вразила експертів етикетка на ковбасі «Царская охота», точніше, дві етикетки. На одній задекларовано склад: свинина напівжирна — 48%, яловичина — 30%, свинина жирна — 17%; на іншій — «яловичина, свинина». Другий напис дивує вже тим, що яловичина стоїть першою. Бо першим у будь–якому продукті прийнято називати інгредієнт, якого найбільше. Дивний напис і на упакуванні ковбаси «Алан»: щось надруковано поверх малюнка–логотипа, можна здогадуватися, що це слово «яловичина», бо вона обов’язкова у «Лікарській»; утiм за основним написом споживач може думати, що цей продукт — винятково зі свинини.

Без упаковки їстівна — близько трьох діб

Один із важливих пунктів — термін зберігання м’ясного продукту. Без герметичного вакуумно–целофанового упакування усі протестовані ковбаси, за інформацією на упакуванні, їстівна близько трьох діб. Під вакуумом, у непошкодженому упакуванні «Лікарська» зберігається від 15 до 60 днів. Скільки саме — уважно дивіться написи. До речі, деякі виробники дату виробництва ковбас — лише число і місяць — штампують на металевій кліпсі, якою стягують по краях качалок целофан. Якщо вас насторожують цифри — краще відмовтеся від придбання саме цього товару, навіть якщо він має привабливу ціну.

У лабораторії експерти визначали, чи є у «Лікарській» сторонні інгредієнти. Сої не знайшли у жодному з перевірених зразків семи торгових марок. У двох було зовсім трохи крохмалю: у ковбасі «Тульчин» — 0,15%, «Юбилейный» — 0,4%. Ще у двох під мікроскопом знайшли ДНК не задекларованої у складі курятини — у ковбасах «Мясная лавка» та «Царская охота».

Дослідження показали, що «Лікарська» ковбаса — не жирний продукт. Шість із семи виробників, чию продукцію тестували, зазначають, що жирність 22 або не більше 22 відсотків. «Царская охота», за етикеткою, — 29 %, а насправді — лише 7,81%. Приблизно стільки ж — 7,56% — у «Щирого кума»; 8,37% — в «Алана». У межах між 13,07 до 14,62% — у «Юбилейный», «Мясная лавка» та «Тульчин». «Роганський» — реальна жирність 10,17%.

Найкращою в тесті визнали найдорожчу з перевірених «Лікарську» ковбасу торгової марки «Алан» (на час закупки 59,99 грн./кг). На смак «хорошистами» для пробантів стала продукція марок «Тульчин», «Роганський», «Юбилейный», «Мясная лавка». Як «неприємний» охарактеризували смак ковбаси «Царская охота» (48,80 грн./кг), яка нагадувала за запахом паштет і була м’якої, «рихлої» консистенції.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>