Є підозрілий різновид літературної обдарованості: вміння радикально висловлюватися. Овочі цього таланту практично ніколи не бувають поживними, але часто-густо здатні спровокувати в читача низку асоціацій і парадоксів. Один із вимираючої породи письменників-пророків здобувся на таку алегорію: «Згасання зірок у «чорних дірах» Всесвіту, змертвіння й занепад галактик — це форма «астрономічного фашизму», що піддає «расовим чисткам» цілі ділянки світобудови». Як казав знайомий гуманітарний технолог: тупо, але сильно. Забув додати: пророк живе в Росії і полюбляє карамболь. Літературна ж братія в Україні рідко користується цим методом — встидається, мабуть. Або ж не вміє бити «від борту». А метод, проте, може бути продуктивним. Наприклад, стає доречним обізвати скупчення холодних розріджених зірок спектрального класу «К» «астрономічним громадянським суспільством», а процеси, що відбуваються у надрах галактичного об'єкта Сомбреро, — «астрономічною війною в Іраці».