Особливості закарпатського страхування:

11.08.2004

      Закарпатські селяни здебільшого не хочуть страхувати свої врожаї, адже не вбачають у цьому користі. І річ не лише у відсутності вільних коштів. Селяни заздалегідь не знають, за якою ціною продаватимуть вирощену продукцію, отже, не можуть передбачити потенційних прибутків. А динаміку цін на сільськогосподарську продукцію в Україні поки не страхують. Крім того, ані аграрії, ані гідрометеоцентр не можуть робити точних прогнозів, а страхуватись від усього одразу надто дорого, вважає Адальберт Жидик, виконавчий директор сільськогосподарського  кооперативу «Авігаіл», що об’єднує селян із Берегівського, Виноградівського та Іршавського районів Закарпаття.

      Виявляється, страхувати врожаї на Закарпатті невигідно не лише виробникам, а й самим страхувальникам, адже погодні особливості цього регіону відомі. Приміром, страхова компанія «Оранта» минулого року виплатила селянам більше страхових виплат, ніж заробила на їхньому страхуванні. Так, сільськогосподарське підприємство «Шенкор» у Мукачівському районі було застраховано на 13 тисяч гривень, а страхових виплат отримало аж 61 тисячу. Тож цього року «Оранта» відмовилась страхувати закарпатських селян. А от під наступний урожай озимих, імовірно, знову ризикне розпочати таку практику, повідомив головний спеціаліст закарпатської дирекції цієї компанії Павло Ковач. На цьому ринку загальноукраїнські компанії є монополістами не за своїм бажанням. Річ у тім, розказав заступник начальника Головного управління сільського господарства і продовольства Закарпатської ОДА Володимир Савко, що жодна із регіональних закарпатських компаній не хоче мати справу із сільгосппідприємствами, тому цим змушені займатись регіональні філії загальноукраїнських страховиків. Між іншим, вони почувають себе непогано, адже вже навчились заробляти на цьому по-своєму. Як відомо, однією з умов отримання кредиту в банку є саме страховий поліс на майно. Нерідко банки диктують аграріям свої умови: вимагають застрахуватись у компанії, що має з ними спільний інтерес.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>