Росія їм ближча...

05.02.2014

Київський Майдан продовжує надихати депутатів парламенту Криму на вербальні «подвиги» щодо захисту автономії від «екстремістів–терористів». Достатньо сказати, що члени президії ВР АРК уже двічі вимагали від Президента Віктора Януковича запровадити в Україні надзвичайний стан, приймали рішення про заборону на півострові діяльності й символіки ВО «Свобода» та навіть просили Службу безпеки затримувати активістів і прибічників цієї партії (прокуратура АРК внесла протест на таку ухвалу президії). Учора ж, продовжуючи підтримувати себе у такому войовничому тонусі, на засіданні президії Верховної Ради півострова висловилися за ухвалення на наступному пленарному засіданні сесії звернення до президента Путіна й законодавчих зборів Росії щодо гарантування «непорушності статусу автономії, непорушності прав і свобод наших громадян».

Така пропозиція пролунала з вуст відомого ще з «мєшковсько–сепаратистських» часів депутата Володимира Кличникова. Його ідею підхопив інший «професійний росіянин» із депутатів, екс–спікер Сергій Цеков. «Ми просто зобов’язані звернутись до Російської Федерації з урахуванням того, що Крим — це російська автономія, російська за національністю, за культурою й мовою», — пояснив представник партії «Російська єдність» Цеков.

Прикметно, що голова ВР АРК, «регіонал» Володимир Константинов фактично схвалив ініціативу своїх колег, давши доручення юридичній службі та секретаріату підготувати відповідні документи до розгляду на черговій сесії 19 лютого.

Що ж до розмаху ініціатив Кличникова, то він також пропонує створити робочу групу для напрацювання змін і доповнень до Конституції АРК й Конституції України, про проведення загальнокримського опитування громадської думки щодо статусу Криму.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>