Прогнози вітчизняних аналітиків з цього приводу нині розділилися. Так, одні стверджують, що вже найближчим часом курс долара сягне позначки «9 гривень». І такий стан справ, мовляв, є вигідним сценарієм для влади, оскільки, з одного боку, він пожвавить стагнуючу економіку, а з другого, збільшить прибутки наших експортерів. Утiм інші експерти заперечують такий розвиток подій, зауважуючи, що до президентських виборів ослаблювати гривню влада не наважиться. Натомість, у Нацбанку є всі можливості тримати курс національної валюти на рівні 8,30 гривнi за долар. І максимальний показник, на який може піти уряд, — 8,50 гривнi за «залений». До речі, саме цей показник зафіксований у Державному бюджеті на 2014 рік.
«Якби не політичні катаклізми, то нині курс долара був би на рівні 8,10—8,12 гривнi і він неквапно девальвував би до 8,50 наприкiнцi року. Але погроми та захоплення державних органів влади посіяли паніку серед населення і бізнесу, і у підсумку попит на валюту зріс — під впливом не економічних факторів, а суто політичних, — стверджує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Утiм є сподівання, що у випадку формування нового уряду ситуація стабілізується. Буде легше вирішувати питання із продажу Росії єврооблігацій, розблокувати інвестиційні проекти з Китаєм, і найголовніше — відновити нормальну роботу економіки».
На думку експерта, сьогодні перед НБУ стоїть вкрай непросте завдання. З одного боку, він має не допустити суттєвої девальвації гривні, а з іншої — не допускати суттєвого зниження залишку на коррахунках банків, щоб у банків не виникало проблем із погашенням депозитів. Як наслідок, позавчора залишки на коррахунках банків зросли до 25 млрд. доларів. Як наслідок, стало більше гривні, а отже, зріс попит на валюту.
«Нацбанк вжив превентивних заходів, і більшу частину угод із купівлі валюти було закрито на рівні 8,64 гривнi. І тільки в кінці торгової сесії, коли регулятор відійшов убік, декілька невеликих лотів було виставлено по курсу 8,70—8,73 гривнi, — коментує міжбанківські стрибки у понеділок Олександр Охріменко. — Утiм за цією ціною долар ніхто не купував. Це радше перевірка ринку чи навіть бажання валютних спекулянтів налякати покупців».
На думку Охріменка, стабілізації на ринку можна було би легко досягти, якби у країні прибрали «політичний безлад». «Але завдяки нашим політикам це неможливо, — резюмує Охріменко. — Тому НБУ доводиться утримувати ситуацію на ринку саме такими методами»
Самі ж банкіри стверджують, що нині не існує якихось фундаментальних причин для зниження курсу гривні. Тимчасове ж зростання попиту на валюту пояснюють просто: налякані ситуацією у країні бізнесмени намагаються пережити нинішні важкі часи, і тому нерідко укладають зi своїми ж офшорними компаніями фіктивні контракти, які дозволяють купувати валюту на міжбанківському ринку. Причому скуповують її в обсягах, які значно перевищують необхідні для ведення бізнесу. Ці фактори й створюють дисбаланс попиту і пропозиції, який виводить із рівноваги валютний ринок.
Утiм експерти нагадують: через 90 днів куплену валюту знову треба буде продати на міжбанківській біржі. А це значить, що ситуація з попитом і пропозицією знову повернеться у звичне русло. Якщо ж між владою та опозицією буде досягнуто порозуміння вже найближчим часом (у тому числі про формування коаліційного або так званого технічного уряду), то цей процес розпочнеться значно швидше, ніж через три місяці.
Більше того, продавати раніше куплену інвалюту підприємства будуть раніше, ніж через 90 днів, оскільки для ведення господарської діяльності їм буде потрібна гривня. І не факт, що цю валюту вдасться продати хоча би по курсу її купівлі. Найімовірніше, це буде значно нижчий курс, адже до цього часу гривня повернеться до значення, яке вона мала наприкінці 2013–го — на початку 2014 року. Тож ці бізнесмени, треба думати, отримають збитки внаслідок безпідставного ажіотажу, до якого вони, власне кажучи, й доклали рук.
Політичну складову у проблемах гривні вбачає і член ради Національного банку України Василь Горбаль. «Банківська система продемонструвала свою стійкість у перші дні політичної кризи, коли відбувався ажіотаж навколо банків. На початку грудня була короткочасна тенденція зi зняття вкладів, але вона заспокоїлася через кілька днів, — констатує експерт. — Загострення ситуації сталося 19 січня, деяких людей охопила паніка. Втім ми бачимо, що банківська система працює нормально, мораторій не запроваджено. Та й підстав запроваджувати якісь заходи стабілізації нині немає».
«Невеликий відтік депозитів на початку січня був пов’язаний із тим, що вклади, які відкривали люди напередодні новорічних свят, були короткотерміновими: три тижні, місяць, — коментує перший заступник голови правління банку «Контракт» Павло Кропивін. — Це із самого початку були «швидкі гроші», короткотермінова ліквідність, і банки не особливо розраховували, що ці кошти залишаться у банківській системі. Вважаю, що нині НБУ дав сигнал про те, що він і надалі підтримуватиме ринок, та визначив новий ціновий коридор — 8,40—8,45 гривнi за долар. Я вважаю, що курс вирівняється у цьому коридорі упродовж трьох–чотирьох днів. Це заспокоїть валютний ринок та стане стабілізаційним сигналом для вкладників».
З вірою у союз
Політична нестабільність у державі не налякала вкладників кредитних союзів. За словами голови правління об’єднання кредитних союзів «Програма захисту вкладів» Івана Вишневського, достроково депозитні угоди розірвало не більше 5% всіх клієнтів.
Інформацію підтвердили й керівники двох інших організацій на цьому ринку — Всеукраїнського об’єднання кредитних союзів та Національної асоціації кредитних союзів України. «Помітного відтоку вкладів немає, достроково розривають угоди близько 2–3% вкладників», — відзначив президент НАКСУ Петро Козинець. «Ми боялися, що ситуація буде гіршою, і пропонували союзам підвищити свою ліквідність на 10—20% від розміру депозитного портфелю, — каже президент ВОКС Вікторія Волковська. — Але масового відтоку коштів не трапилося».
На думку експертів, вкладники не панікують тому, що після кризи 2008—2009 років на ринку залишилися тільки ті союзи, яким вкладники довіряють. За даними Нацкомфінпослуг, 62% кредитних союзів нараховують до 1 тис. учасників, 34% — 10 тис. чоловік і тільки 6 союзів (1% від обсягу) об’єднують понад 20 тис. учасників.
«При цьому депозитні ставки у союзах високі і перекривають девальваційні ризики, — каже Іван Вишневський. — До того ж більшість із вкладників переконані, що після стабілізації політичної ситуації валюта знову подешевшає, а дочасово закритий депозит дохідності не принесе». До речі, сьогодні середня ринкова депозитна ставка у кредитному союзі сягає 22–23% річних, а кредити видають під 18—35% річних.
Регулятор готовий рятувати. За потреби...
Із 3 лютого вступила у дію постанова НБУ, яка зупиняє обмеження на розмір кредитів рефінансування Національного банку для фінансових установ країни. Раніше, як відомо, існувало обмеження, за яким обсяг рефінансування не мав перевищувати 50% від регулятивного капіталу банку. На початку грудня минулого року дія цієї постанови була призупинена: спочатку до Нового року, а тепер — до початку березня.
Таким чином, регулятор фактично відкрив шлюзи і може, у випадку необхідності, рятувати від банкрутства деякі проблемні банки. «Це зроблено задля недопущення нездатності банків своєчасно виконувати доручення клієнтів», — пояснили в НБУ.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
