Тупцювання на місці

Переживши на початку 2000–х років свій зірковий час, українські футзалісти нині перебувають у ролі «бідних родичів». Щоразу, вiдправляючи команду на чемпіонати Європи, вболiвальники очiкують від наших хлопців нагород. Принаймнi в 2001–му i 2003–му роках, коли «синьо–жовтi» здобували «срiбло». Однак їхній медальний похід обривається доволі рано.

Уже на третьому єврофорумi поспіль вітчизняні майстри футзалу сходять iз дистанції на чвертьфінальній стадії. У 2010 році українців переграли азербайджанці, на минулому ЧЄ нас зупинили хорвати. Цього разу нездоланним бар’єром постали португальці. «Повна спустошеність. На жаль, ми залишаємо турнір. Поступилися дуже серйозній команді, однак усе одно є невдоволення», — підбив підсумок турніру наставник української збірної Євген Ривкін.

Вочевидь, призначаючи його замість Геннадія Лисенчука, керівництво ФФУ розраховувало на якісний стрибок наших збірників. Утім усе залишилося на своїх місцях. «Я б хотів подякувати гравцям збірної України. Вони — молодці. Вони можуть покидати цей чемпіонат iз високо піднятою головою. Їм не треба зневірятися, життя на цьо­му не закінчується», — похвалив підопічних Ривкін.

Звинувачувати футзалістів у не надто успішному виступі справдi не варто. На даний момент у збірній зібрані найкращі виконавці, які просто не в змозі органiзовувати тиск на чужi ворота, багато забивати, протистояти більш класним опонентам. У Бельгiї українцi забили в трьох матчах лише два м’ячi — а це ж мiнi–футбол! Тактика «захисту», яку сповідував Лисенчук iз сильнiшим складом і котру застосовував на ЧЄ Ривкін iз слабшим, не стала переможною. Поставивши «автобус» біля своїх воріт, можна виграти один, можливо, два матчі, але турнір — навряд.

Однак вітчизняні спеціалісти вперто стоять на своєму. Чому? Здається, вони просто не мають іншого вибору. Схоже, в Україні наразі просто немає технічних та креативних футзалістів, котрі самотужки можуть вирішити долю одного епізоду чи всього матчу. Красномовний приклад — повне безсилля української команди під час гри в більшості проти португальців. «На жаль, у нас абсолютно не виходила гра з п’ятим польовим. Наприкінці поєдинку вийшов просто штурм. А повинна була бути чітка, грамотна комбінаційна гра», — резюмував Ривкін.

Не випадково ж у боротьбі за національне «золото» провідні вітчизняні клуби екстраліги підписують майстровитих бразильців. Ставку на «чарівників м’яча» зробили й у Росії, натуралізувавши для своєї збiрної з мiнi–футболу ледь не півкоманди співвітчизників Пеле. Завдяки їхній допомозі росіяни стали віце–чемпіонами минулого чемпіонату Європи й без проблем пробилися до півфіналу цьогорічного єврофоруму, розгромивши румунiв.