Позавчорашнє народне віче на Майдані опозиція назвала «інформаційним мітингом». І недарма. Лідери трьох антивладних партій навмисно не скликали людей на Майдан — у межичасся, на мороз, але навіть за таких умов послухати промовців зібралося близько 30 тисяч небайдужих. Багато хто з них мав синьо–жовті стрічки на грудях — їх видавали на виході з метро «Майдан Незалежності».
Від деяких пунктів промов відгонило прожектерством. Наприклад, від слів Олега Тягнибока про те, що юристи вже готують подання до Гаазького трибуналу — аби притягнути до відповідальності Віктора Януковича. Між тим Україна не ратифікувала статут Міжнародного кримінального суду в Гаазі, а відтак його юрисдикція на нас не поширюється. Спишемо ігнорування цього моменту на той екзальтований стан, в якому традиційно перебував лідер «Свободи».
Непереконливо (для поінформованих) прозвучав і виступ Арсенія Яценюка — щодо створення міжнародної комісії для розслідування силових дій влади. Подібний орган пропонували заснувати ще на початку грудня — тоді з подібною ініціативою виступив Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд. Але, згідно з наявною інформацією, опозиція так і не делегувала до такої комісії свого представника.
Більш «земним» видався виступ Віталія Кличка. Лідер «УДАРу» вдався до метафори: «Влада робить, як сомалійські пірати — бере людей в заручники, а за свободу вимагає викуп». За словами Віталія, цього тижня опозиція вимагатиме перегляду закону про амністію, адже його попередня (ультимативна) редакція Майдан категорично не влаштовує.
Справа добра, але й тут — як iз Гаазьким трибуналом — маленька неув’язка. За словами нардепів від опозиції, з якими спілкувалася «УМ», оскільки термін дії цього закону є бепрецедентно коротким (лише 15 днів, з 2 лютого починаючи), логічніше почекати, доки він не «закінчиться», а вже потім виступати з власною законодавчою ініціативою.
Як і завжди, найбільш радикальним був лідер «Третьої Української республіки» Юрій Луценко. Він закликав всіх присутніх не вставати в чергу на переговори з Януковичем, а записуватися до загонів «Самооборони». Луценко також говорив й про те, що від нього чули напередодні: про стійке відчуття того, що у ВР ось–ось народиться нова парламентська більшість. Якщо це збудеться, можна буде переходити до плану, який на Майдані озвучив Петро Порошенко: вже у вівторок, 4 лютого (тобто в перший день роботи нової сесії), порушити питання про необхідність повернення до Конституції зразка 2004 року.
Несподіваним гостем останнього Майдану став народний депутат–«регіонал» Віталій Грушевський. Тезко знаменитої київської вулиці, де зовсім недавно тривали бої, виступив із заявою, котру можна трактувати як завгодно широко. «Я хочу жити в країні без корупції та олігархів, якій потрібно зберегти цілісність... Винні в силових діях проти протестувальників мають бути знайдені й покарані... Нам усім слід готуватися до президентських виборів згідно із законами України... Якщо Партія регіонів вважає, що я говорю неправильно, нехай вона мене виключає, але я з українським народом», — сказав мажоритарник із Кіровоградщини. Ведучий мітингу Євген Нищук помилково вирішив, ніби Грушевський покинув лави ПР чи її парламентської фракції. Одначе це не так. Дивний промовець 31 січня проводив прес–конференцію, де заявив, що ініціюватиме... повторний розгляд законів від 16 січня, за скасування яких він сам же й голосував. Уже через дві годин після виступу Грушевського сайт ПР спростував заяви про його вихід із «Регіонів».
Що ж, головоломки від українського політикуму не знають собі рівних. Однак головним завданням на сьогодні залишається звільнення ще 116 активістів, які зараз перебувають за ґратами. Про це зі сцени Майдану нагадав Арсеній Яценюк. До числа тих, хто потребує негайного звільнення, він чи не вперше за тривалий час включив і призабуту Юлію Тимошенко.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
