Чи здатен полковник спецслужб скоювати правопорушення? Чи багато для офіцера в погонах важить присяга «Служу народу України!» — на ці запитання красномовні відповіді дають нещодавні випадки із людьми в погонах, які перебувають як на службі, так і у відставці.
Так, днями полковника з Тернопільського СБУ Григорія Мегерю затримали активісти місцевого осередку організації «Тризуб ім. Степана Бандери». Націоналісти упіймали полковника спецслужби саме тоді, коли він завзято бив шибки чужого будинку, граючи роль «вандала–євромайданівця», повідомляє газета «Факти».
Інший випадок трапився вже у Києві, поблизу Маріїнського парку, де група самооборони Євромайдану затримала, як вони вважають, координатора провокаторів (лисуватий чоловік середніх років давав вказівки «тітушкам»).
«Коли ми відвезли його до штабу і поговорили по–чоловічому, він дав нам номер свого зв’язкового, — цитують «Факти» активіста Іллю Сагайдака. — Чоловік, з яким ми говорили по телефону, представився міліцейським підполковником. Він одразу почав погрожувати статтями Кримінального кодексу за незаконне утримання його людей і їхнє затримання».
За словами активіста, коли підполковника спитали, куди саме доставити його людей, той вказав адресу, за якою розташований штаб Партії регіонів.
І протилежний приклад: полковник міліції у відставці та екс–захисник київського «Динамо» Стефан Решко підтримав ультрас футбольних клубів, які вийшли на захист Євромайдану по всій країні. За його словами, «ультрас — це переважно молоді хлопці, яким не подобається те, що зараз відбувається в державі, i в міру своїх можливостей вони готові допомогти».
«Молодці! Повністю підтримую фанів усіх команд. Неорганізовані бойовики — це велика біда для нашої держави. «Тітушки» тероризують людей не лише в Києві, а й по всій Україні, — каже полковник Решко, який після завершення футбольної кар’єри тривалий час працював у столичній міліції на керівних посадах. — Не розумію, що це за п’ята колона у нас у державі? Жахливо, що в мирний час людей викрадають і катують, стріляють у медиків і журналістів. Із боку мітингувальників теж були порушення. Вони на Грушевського кидали камені й коктейлі Молотова. Так не годиться. У демократичних країнах після такого силовики влаштовують зачистку, але я розумію людей, їх просто довели до такого».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
