Письменники про письменників

Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Юрій Іздрик та Оксана Забужко прочитають лекції з історії літератури про найталановитіших письменників–класиків та сучасників на прикладі їхніх текстів. 11 лекцій вмістить курс «Історія літератури в авторах і текстах», який організовує Культурний проект, що триватиме з 1 лютого до 17 березня. Лекції проходитимуть у Домі освіти та культури «Майстер–клас» на Лаврській безкоштовно.

Першою візьме слово Оксана Забужко. Вона прочитає три лекції про Тараса Шевченка, Лесю Українку та Юрія Шевельова. Уже завтра о 17.00 Оксана Забужко дасть свій аналіз про «Шевченка у ХХІ столітті: спроба перезавантаження», 2 лютого запрошує на розмову на тему «Убити Дон Жуана: Леся Українка і жіноча література XX століття», у понеділок о 19.00 письменниця розкаже про «Юрія Шевельова як есеїста. Відкриття жанру, або Ще раз про елеґантність їжачка».

Наступним прочитає лекції про своїх улюблених письменників Юрій Андрухович. 11–12 лютого він розкаже про поета Богдана–Ігоря Антонича та «П’ятикнижжя» Грицька Чубая. Андрухович не перший рік кохається в Антоничi. Свого часу він написав роман «Дванадцять обручів», де головним героєм був молодий хуліган Антонич. Тоді, у 2003–му, відомий львівський поет і політв’язень Ігор Калинець заявив на всю Україну: «Не можу пробачити Андруховичу, що він спаплюжив Антонича». Та у 2005–му конфлікт між письменниками залагодився, адже патріарху Бу–Ба–Бу в Польщі за цей роман вручили літературну премію Центральної Європи Angelus.

Чому Андрухович для своєї лекції вибрав Чубая, здогадатися неважко. «...Нині з пісень на Грицькові слова можна складати повноцінну концертну програму з чудовою музикою гуртів «Файно», «Джалапіта», «Піккардійська терція», «Плач Єремії», з «Віртуозами Львова», з «Четвертим кутом» Віктора Морозова. Про таку увагу до своїх поезій iз боку настільки різних і добрих музикантів Грицько міг лише мріяти, — розповідає письменник–лектор. До речі, Морозов — єдиний зі згаданих, чиї пісні Чубай устиг почути за життя. Все інше він чує вже звідти. Тобто насправді все збувається — поезія обростає музикою і знаходить собі тисячі нових прихильників. А той, хто багато–багато років тому її записав, усміхнено слухає зі своєї висоти і не каже нам «прощавайте».

Тарас Прохасько пообіцяв розповісти упродовж перших трьох днів весни про творчість Ірини Вільде, Осипа Турянського та Олега Лишеги. Ірина Вільде зацікавила його як письменниця фейлетонної доби. Прохасько міркує, що «так склалося, що під фейлетоном сьогодні ми розуміємо ті тексти, які раніше писалися для журналу «Перець». Але в 1920—30–ті роки фейлетоном вважали те, що сьогодні ми називаємо авторською колонкою. Тобто з позицій минулого часу Юрко Винничук чи Сашко Бойченко сьогодні пишуть фейлетони». Прохасько каже, мовляв, саме такі фейлетони, тобто авторські колонки, писала Ірина Вільде, яка, на його погляд, змінила спосіб обговорення важливих проблем в українській журналістиці.

Наступна лекція Юрка буде про Першу світову війну в українській класиці на прикладі Осипа Турянського. «Важливо, що в 2014 році виповниться сторіччя з початку Першої світової війни. Саме тому в Європі відбуваються численні культурологічні й історіософічні заходи, присвячені поверненню пам’яті й розуміння цієї епохальної події в загальноєвропейській історії», — пояснив свій вибір Прохасько.

Письменник любить порівнювати Лишегу з Андруховичем. За його словами, Андрухович — як свідок Єгови: він стукає в кожні двері і пропонує свої твори. Натомість Лишега — монах, самітник у пустелі. Переконаний, що «поет Олег Лишега є самим втіленням поезії», але про це нікому не каже. Тому цю місію взяв на себе Прохасько: «Все, що він робить, усе, що він говорить, а передовсім як він кожної секунди мислить, є найвищою поезією. Тою, яка з першого погляду цілком не укладається в те, що ми називаємо віршами, що ми вважаємо поетичним способом життя. Передати цей стан ніяк неможливо».

Завершиться письменницький курс лекціями Юрія Іздрика «Про літературний шлях поета у повітрі Юрія Андруховича» (15 березня), «Про Сергія Жадана і його постколоніальну урбаністику» (16 березня) і «Про нейробіологію ландшафту Тараса Прохаська» (17 березня).

Для тих, хто з якихось причин не зможе відвідати лекції, їх можна буде подивитися у режимі онлайн на сайті Культурного Проекту або на сайті BeTV.