Із власним переліком вимог до влади України позавчора виступив «Правий сектор» — об’єднання радикалів, яке піднялося на хвилі Майдану.
Дебют нових правих був настільки вдалим, що вони навіть посунули зі звичної ніші «Свободу», котра, ставши парламентською партією, знизила градус радикальності. Досі «ПС» залишався фактично «анонімним» утворенням вуличних бійців у масках, однак увечері в понеділок на камери відкрито говорили цілком конкретні активісти. Лідером виступив Дмитро Ярош, 42–річний голова проводу ВО «Тризуб».
Радикали оприлюднили своє бачення поступок, на які мають піти очільники держави . За це «Правий сектор» обіцяє піти з Майдану. Список — чималий. Тут і прийняття конституційної реформи, і припинення силових дій з боку влади, і повна амністія для всіх учасників акцій, і притягнення до відповідальності уряду Азарова, і переформатування ЦВК, і люстрація для політиків, які заплямували себе в минулому, і ліквідація «Беркута» тощо. Окремим пунктом зазначено «узаконення спортивно–патріотичних організацій».
Розуміючи, що даний перелік містить нереалістичні, а подекуди й просто утопічні речі (приміром, люстрацію безуспішно намагались запровадити вже не раз і не двічі після 1991–го й 2004 років), «УМ» зв’язалася з одним з представників «Правого сектору» — унсовцем Ігорем Мазуром, аби спитати, як він ставиться до таких вимог. «Для нас головним в першу чергу є звільнення хлопців та закриття кримінальних справ», — уточнив Мазур–Тополя, пообіцявши за такі «кроки назустріч» «паралельне звільнення зайнятих приміщень». Мазур зазначив також, що він із колегами не вимагатиме, приміром, відставки Януковича, якщо відбудеться повернення до Конституції 2004 року і, відповідно, до нових принципів формування та підпорядкування уряду.
Скільки часу відводить «Правий сектор» на втілення в життя всього пакету, й зокрема, змін до Конституції? «Я не юрист, — сказав Мазур, — але коли влада хоче, вона все робить швидко. Думаю, двох–трьох тижнів було достатньо. Можна було б прийняти реформу до 9 березня — дня народження Тараса Шевченка».
Відомо, що до складу «Правого сектору» входять «Тризуб», УНА–УНСО, Соціал–національна асамблея, «Народна воля» та інші структури. Подейкують, вони не виключають офіційної реєстрації та самостійної участі у парламентських виборах під вивіскою «Правий сектор».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
