Станіслав Речинський: СБУ вже завела справи на всіх, хто живе на Майдані

29.01.2014
Станіслав Речинський: СБУ вже завела справи на всіх, хто живе на Майдані

Станіслав Речинський. (з сайта job–sbu.org.)

Станіслав Речинський з’їв цілу зграю собак на правоохоронній тематиці, він знає про силові органи явне й таємне, розбирається у хитросплетіннях відносин між різними силовими структурами, перебуває в курсі найсвіжіших чуток. Після Помаранчевої революції Станіслав Фредович очолював прес–службу Служби безпеки України (за часів головування в СБУ Олександра Турчинова), а вже в 2010 році з’являлася інформація про прослуховування телефонів Речинського спецслужбою нової влади. До нього, багаторічного редактора сайта ОРД («Оперативно–розшукова справа») «УМ» звернулася, аби проаналізувати «міліцейсько–беркутівську» складову нинішньої політичної кризи.

«Бійці підрозділу «Омега» так зазомбовані пропагандою, що навіть не просто проросійські, а пропутінські»

— Пане Станіславе, почнемо з найгіршого. Бронетранспортер на Грушевського вже був помічений, надалі різні джерела повідомляють про можливу передачу до складу Внутрішніх військ аеромобільних підрозділів ЗСУ. То чи буде в Києві армія?

— У нас не азійська країна, і військові не є кастою з великими привілеями, як на Сході. Українська армія вже давно має великі претензії до влади, бо живе значно гірше, ніж міліція. Армія на вулицю не вийде. Та її й не випустять, бо побояться. Той–таки БТР можуть захопити повстанці. Те саме стосується й вогнепальної зброї. Замість армії зараз використовують МВС, ВВ та напівкримінальні структури, особливо на сході країни.

— А міліція, ВВ та кримінальники, на вашу думку, можуть зачистити Майдан у його нинішньому розширеному й укріпленому вигляді? Без армії?

— Можуть. Але й у середовищі «регіоналів» є люди, які розуміють, що тільки кров’ю тут не обійдеться. Коли на Майдані побили 200 студентів, наступного ранку на площу вийшов мільйон. Ніхто не знає, що буде завтра. Якщо зачистити Майдан сьогодні, то чи не постане він завтра вдвічі більшим? Розміром з увесь Печерськ?..

— Яку роль у цих подіях відіграє СБУ? Керує процесами?

— Міліцією вона не керує. Я, до речі, забув згадати про ще одну серйозну структуру, яка дуже набрала ваги останнім часом, — це УДО, Управління дер­жавної охорони. Саме УДО має велику владу в країні, і якраз Служба безпеки в деяких питаннях підпорядковується «удошникам». Щодо СБУ, то вона займається тим, чим і завжди, — збором компромату на активних лідерів. У цьому їй допомагає прокуратура. І, наскільки мені відомо, на всіх лідерів серед­ньої ланки (тих, хто живе на Майдані) вже заведено кримінальні справи. Зараз вивчають їхні зв’язки, вираховують форми впливу на них.

— За вашими даними, який вплив на українських силовиків має ФСБ Росії?

— Мої джерела кажуть, що консультанти з Федеральної служби безпеки сидять тут уже з півроку. «Допомагають» керувати колишнім департаментом «Д» — підрозділом СБУ із захисту державного ладу, аналогом політичної «охранки». Діляться досвідом.

— Де ще є російський слід?

— У Внутрішніх військах, при формуванні загонів типу «Омеги» — того самого, що знущався над Михайлом Гаврилюком. Оскільки організовувати цей підрозділ допомагали росіяни, то там бійці зазомбовані пропагандою — навіть не просто проросійські, а пропутінські.

«Беркут» — це особлива каста людей зі зброєю, яка заздрить російському ОМОНу, бо хоче стріляти по живих мішенях»

— Які ще підрозділи Внутрішніх військ, крім «Омеги», нині «в ділі»? І яке, власне, призначення ВВ?

— Від самого початку ВВ формувалися як тюремна охорона. Пізніше вони розшарувалися на кілька відгалужень: є підрозділи, які придушують бунти, але основне їх призначення — опір іноземному вторгненню на території України. Приміром, треба нейтралізувати ворожий десант, який висаджується в місті, абощо. Плюс, звісно, масові заворушення — під час футбольних матчів, мітингів. У цьому відношенні вони дублюють функції «Беркута».

— Дублюють за допомогою 18–річних солдатів–строковиків?

— Там дві складові — строковики й контрактники. Строковиків використовують як живий щит. Контрактники наймаються на п’ять років, ідуть на більші гроші, краще живуть. А вже еліта серед контрактників — це спецпідрозділи.

— Тобто «Беркут»? А правда, що туди спеціально беруть людей із нестійкою психікою, піддають моральним приниженням з боку начальства, та ще й тримають на голодному пайку? Щоб були злішими й зовсім без гальм?

— Ні. З нестійкою психікою туди не беруть. Подейкують, що беруть із низьким IQ. Але при цьому «Беркут» — це супер–пупер–еліта МВС, як «Альфа» в СБУ. Щоб туди потрапити, треба пройти конкурс, мати відповідні фізичні дані. Їхня зарплатня суттєво відрізняється від інших. До того ж їхні командири завжди навіювали їм почуття зверхності, і не тільки у відношенні до громадян України, а й до колег–міліціонерів. Це особлива каста людей зі зброєю, яка бере приклад iз російського ОМОНу.

Вони заздрять ОМОНу. У тому, що російські колеги брали до рук бойову зброю, мали відрядження в Чечню...

Дивіться, «альфачі», котрі постійно тренуються, стріляють, стрибають тощо, дуже хотіли б потрапити до Іраку, але — у складі миротворчого контингенту. Тобто це бажання нормальне. А от коли «мєнти» хочуть бути як ті, хто вбивав у Чечні, — то це вже ненормально.

Чому вони зараз фотографуються з жертвами тортур? Тому що задоволені, тому що можуть використовувати зброю, тому що самим собі довели, що є «суперменами».

— Яка в «суперменів» зарплата?

— Від 5 до 8 тисяч гривень. Плюс гроші на відрядження. Для міліції це великі кошти.

«Снайпери проти натовпу? Навряд»

— Про зброю. Які її види дозволено використовувати у випадку масових заворушень?

— Згідно із внутрішніми інструкціями, які недавно були змінені, це — гумові кийки, світлошумові гранати, газові заряди та неавтоматична зброя. Приміром, дробовики, які заряджаються різними видами куль — гумовими (для нейтралізації людей) та сталевими (для знищення, зупинення авто).

— Це згідно з інструкціями. А що на ділі?

— Що вони використовували насправді — інше питання. В дробовик можна і картеч зарядити.

— Картеч — це припущення?

— Ні, вона була знайдена на Грушевського. Один із загиблих убитий картеччю.

— Автоматичну зброю на Грушевського використовували?

— Ні. Це був би перехід на зовсім інший рівень протистояння.

— А як же помічені на дахах снайпери? Не з дробовиків же вони стріляли?

— Я не знаю, чи були там снайпери. Навіщо використовувати їх проти натовпу? Єдина мета такого використання — провокація. Щоб потім сказати, що протестувальники вбивають самі себе (аби загострити ситуацію, перевести стрілки на міліцію. — Ред.). Снайпера можна використати проти іншого снайпера, а при масових заворушеннях це недоцільно.

— Згідно з інструкціями, стріляти правоохоронці мають право винятково по ногах?

— Так. Ба навіть кийком не можна бити по деяких частинах тіла.

— Тим часом зафіксовано випадки, коли по журналістах стріляли прицільно, і аж ніяк не по ногах. Одному з медійників тричі вистрілили в пах. Це вже злочин, за який можна притягувати до суду?

— Безумовно. Але цього ніколи не буде зроблено...

До всього, працівник міліції може застосовувати зброю лише тоді, коли є загроза його життю. А якщо журналіст iз фотокамерою — це загроза життю, тоді...

— І знову про російський слід. Є інформація, що засоби для розгону демонстрацій надійшли з РФ. Чи є це чимось винятковим?

— Навряд чи. Просто в нас із росіянами уніфікована зброя.

«Донедавна на все були окремі накази. Нині «Беркут» діє на власний розсуд»

— Поясніть, як діє «Беркут». Їх у загальних рисах інструктують перед боєм, а далі вже дають можливість імпровізувати, чи за кожною дією «Беркута» стоїть конкретний наказ?

— До недавніх подій на все давався свій наказ. Приміром, діємо за протоколом «коридор», тобто створюємо коридор, яким виводять мітингувальників. Або діємо за протоколом «мітинг» — вибудовуємо шеренги та відтісняємо протестувальників. Є команда «підняти кийки», є команда «бити по щитах», є команда йти вперед і використовувати кийки. Але зараз, на Грушевського, здається, діє команда стояти й відстрілювати тих, хто наближається. А далі вони діють на власний розсуд. Захочуть — підстрілять журналіста і при цьому скажуть, що стріляли по людині з коктейлем Молотова.

— А команда затримувати є? Здається, тут вони займаються не своєю справою.

— Є. Є в них й певні групи захвату. При заворушеннях СБУ ще до початку демонстрацій знає найактивніших людей — їх фото показують «Беркута». А за заслоном «Беркута» стоїть ще одна група, яка теж вивчила ці фото і висмикує з натовпу лідерів або тих, хто здається їм призвідником.

— Чи з «Беркутом» проводять спеціальні політінформації, щоб зробити з них не просто «громил», а й ідейних бійців?

— Їм постійно промивають мізки. А зараз їх ще й залякають тим, що від рук повстанців постраждають їхні родини.

— Із приводу вже згаданого вами козака Михайла Гаврилюка, над яким збиткувалися «Беркут» і ВВ. Хто міг дати наказ роздягнути людину на морозі і знущатись із неї?

— Гадаю, це робилося для власного задоволення всіх, хто там був.

«Ставлення керівників МВС до підлеглих є просто скотським»

— Давайте тепер оцінимо зброю повстанців. Саморобні аналоги кийків — дрючки або бейсбольні битки, які начисто розкупили в київських спортивних магазинах, «зброя пролетаріату» — бруківка, плюс петарди й «молотов». Це ефективно проти «Беркута»?

— Як показує практика, дуже навіть ефективно (сміється). А ще шини, які горять. А ще барикади, до яких наш народ підійшов дуже творчо.

— Барикади, якими огородив себе Майдан, важко взяти штурмом?

— Так. Тут потрібна техніка, той–таки БТР, приміром...

— А якщо говорити про інформаційну складову протистояння — як ви вважаєте, чи МВС мухлює з цифрами? Наскільки міліція применшує кількість постраждалих від її рук — убитих, побитих, зниклих без сліду — і перебільшує кількість поранених силовиків?

— ...Я думаю, що й кількість постраждалих (або просто тих, хто серйозно захворів) міліціянтів вони применшують, не лише протестувальників.

— А це ж чому?

— Щоб уникнити відповідальності. Ставлення керівництва МВС до підлеглих є просто скотським.

— У чому це проявляється?

— У поганій їжі, в поганих умовах. Особливо це стосується строковиків. Вони і сплять на холоді, і стоять в одязі, непридатному для таких морозів. (Уже після запису цього інтерв’ю в YouTube було викладено любительське відео, записане одним із відвідувачів Будинку уряду, — ВВшники посеред дня покотом сплять на килимових доріжках у коридорах Кабміну, а клерки з трудом протискуються під стінами. — Ред.)

— Коли повстанці захопили Український дім, вони знайшли там поклади горілки, яка лишилась після виходу з приміщення підрозділу ВВ. На вживання спиртних напоїв керівництво заплющує очі?

— Думаю, що так.

— Опозиція виступає за розформування «Беркута». Вона не лукавить, як ви гадаєте? Самі силовики вважають, що їхній підрозділ буде потрібний будь–якому режиму.

— «Беркут» треба розформувати, але цього замало. Тут потрібна системна реформа силових структур, які стають уже просто некерованими.

ДОСЬЄ «УМ»

Речинський Станіслав Фредович

Журналіст, спеціаліст із кримінальної та правоохоронної тематики, головний редактор сайта ОРД.

Народився 10 травня 1963 р. в Майкопі Краснодарського краю (РФ).

У 1982—1984 рр. служив в Афганістані.

У 1990 р. закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету ім. Шевченка.

Працював у православній газеті та інших виданнях, із 1998 р. очолював прес–службу УПЦ МП (був автором та організатором багатьох критичних випадів проти Київського патріархату й Патріарха Філарета).

У 2004 р. заснував сайт ОРД, що черпає матеріали в джерелах у МВС та інших силових структурах, публікує скандальні викривальні матеріали, корупційні, кримінальні розслідування тощо. Притягувався на допити в СБУ, починаючи з 2002 р.

У 2005 р. був керівником прес–служби СБУ, надалі — журналістом газети «Вєчєрніє вєсті», близької до БЮТ.

 

НОВИЙ ПРИЗОВ

Уряд збільшив «Беркут» у шість разів?

Позавчора на закритому засіданні Кабмін ухвалив протокольне рішення збільшити чисельність спецпідрозділів МВС «Грифон» і «Беркут» у шість разів та розширити повноваження силовиків. Про це повідомляє сайт «Дзеркало тижня» (ZN.UA), посилаючись на джерела в уряді.

За цими даними, чисельність «Грифона» й «Беркута» буде збільшено до 30 тисяч осіб (досі в них було, відповідно, тисяча й чотири тисячі службовців), а повноваження спецпідрозділів МВС — розширено. Також Міністерству юстиції було наказано легалізувати створення народних дружин з метою забезпечення громадського порядку. Планувалося обмежити пересування 30 вулицями Києва, виділити гроші з резервного фонду держбюджету на закупівлю амуніції, боєприпасів та озброєнь для спецпідрозділів.

Колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко в інтерв’ю «5–му каналу» заявив, що в Україні неможливо підготувати 25 тисяч достатньо кваліфікованих людей для спецпідрозділів міліції, тож насправді йдеться про легалізацію бандитів, «тітушок у законі» — хуліганів–гопників, яких уряд прагне залучити для силової боротьби з опозицією.

 

ЦЕ ПЕРЕБІР

Ексцес нагородження

Наступного дня після вбивства трьох мітингувальників на вулиці Грушевського там же, на майданчику перед Будинком уряду, низка учасників вуличних боїв з боку влади отримала нагороди. Щоправда, це були не державні почесні відзнаки, а корпоративні «брязкальця» — медалі «Народна шана військовим правоохоронцям». Як повідомила прес–служба Внутрішніх військ, «за зразкове виконання службово–бо­йових завдань» із забезпечення охорони громадського порядку в Києві такі медалі отримали військовослужбовці ВВ з військових частин 3057 (Маріуполь) та 3037 (Донецьк) Східного територіального командування.

Церемонію з урочистим шикуванням проводили генерал–майор ВВ Василь Молдавчук та генеральний секретар громадської організації «Міжнародна георгіївська академія безпеки і права» Дмитро Акімов (у минулому — телеведучий). Генерал та екс–попсовик «подякували кожному військовослужбовцю».

 

 

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>