Згідно з офіційним сайтом Верховної Ради, тематика сьогоднішньої позачергової сесії — це відставка уряду та перегляд законів, прийнятих парламентом 16 січня. Саме парламент може стати ключем для виходу з полiтичної кризи. А от за словами Олександра Бригинця, депутата фракції «Батьківщина», на порядку денному сесії — ще й питання відставки керівництва ВР. Але це, так би мовити, — «бажане за дійсне». Втім ніщо не завадить парламентарiям уточнити перелік добрих справ безпосередньо на сесії. Власне, Бригинець iз колегами готовий піти ще далі — заразом і прийняти конституційну реформу, а точніше, повернутися до редакції Основного закону 2004 року. Необхідність зробити це саме 28 січня депутат пояснює тим, що без реформи Конституції відставка уряду не матиме значення, бо новий Кабмін формуватиме так само Президент. А треба було б, аби це робила Верховна Рада.
Колега Бригинця з іншого табору, «регіонал» Володимир Олійник (автор одного з найбільш одіозних законів 16 січня, котрий розв’язав руки силовикам і спровокував хвилю репресій) про порядок денний сесії взагалі не чув. Принаймні так він зазначив у коментарях «Україні молодій». Почувши від «УМ», що планується перегляд законів від 16.01.2014, Олійник сказав таке: «Моя принципова позиція полягає в тому, аби ніколи не відмовлятися від удосконалень. Якщо пропонуються зміни до законів, які зроблять їх кращими, то чому я маю бути проти цього? Приміром, якщо пропонується лібералізувати норму щодо відповідальності за наклеп, залишивши тільки штраф, то чому не розглянути таку норму?». (Нагадаємо, що максимальна санкція за наклеп, згідно з законом Колесніченка — Олійника, — це обмеження волі на два роки).
«Я не можу казати, що однозначно голосуватиму за зміни до законів, не бачачи цих змін. Як не можу стверджувати, що й не підтримаю їх», — вів далі Олійник. На запитання «УМ», а чи підтримає він відставку уряду, «регіонал» відповів, що його фракція ще не визначилася з цього приводу. «Ввечері буде засідання, там і розглянемо. Але, знову ж таки, — відставити уряд можна, але хто прийде замість нього?» — зауважив він.
Хоча, як відомо, 25 січня Віктор Янукович запропонував посаду Прем’єр–міністра Арсенію Яценюку, а посаду «гуманітарного» віце–прем’єра — Віталію Кличку.
Формально обидва опозиціонери відмовилися, хоча їхні виступи на Майдані після наради у Януковича можна трактувати по–різному. «УМ» уточнила у Бригинця, чи дійсно його партійний лідер не стане керувати урядом при Президенті Януковичі? «Уряд при Януковичі — це протез, — відрубав нардеп. — І не має значення, як той протез зватиметься: Яценюк, Азаров чи навіть Путін». Далі Бригинець повторив те, про що вже йшлося на початку: потрібен такий Кабмін, який перебуватиме «у полі впливу парламенту», а не Президента. І от коли ми матимемо саме такий уряд, можна буде говорити і про персоналії, підсумував Бригинець.
Якщо з відставкою уряду та скасуванням законів усе більш–менш зрозуміло, то питання про відповідальність керівництва ВР є новим і несподіваним з огляду на можливі наслідки. Про те, аби пожертвувати ще й спiкером Рибаком, на зустрічі лідерів опозиції з Президентом не йшлося. Саме після цієї зустрічі Янукович і запропонував скликати позачергову сесію, але лише з двома пунктами порядку денного. Сюрприз, який спікеру ВР готує опозиція, може обернутися блокуванням трибуни (бодай теоретично), і тоді сесію як таку можна буде вважати проваленою.
Не досягне мети вона і в тому разі, якщо провладна більшість спробує протягти крізь парламент питання введення надзвичайного стану. Втім зараз ані «більшовики», ані «меншовики» про таку ймовiрнiсть не говорять.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
