Окупанти: фото на пам’ять. (з мережі «Вконтакте».)
«Справжній фашизм», «Бійці українського «Беркута» перевершують у звірствах скандальних охоронців в’язниці Абу–Грейб», «Ці істоти в погонах із порушеною психікою не мають права на існування» — безліч коментарів такого змісту зібрало відео, викладене вчора в інтернеті. Зйомка в «день перемир’я» 23 січня велася на вулиці Грушевського, на тому боці, який контролюють Внутрішні війська і «беркутівці». Тепло вдягнуті силовики — в масках і без — роздягли догола молодого чоловіка з оселедцем на голові — той залишився в самих шкарпетках на снігу та 10–градусному морозі. Не дозволивши йому одразу піти в автобус для арештованих, «беркути» та ВВшники почали фотографувати його на телефони, змушуючи позувати з ціпком для розколювання льоду в руках, а потім фотографувалися поруч із полоненим самі. Голого заручника примушували позувати й промовляти гасла. На шиї чоловіка було видно поранення від гумової кулі, на спині та інших частинах тіла — сліди побоїв. Один з офіцерів ВВ знімкувався з козаком, стискаючи його за шию. Перш ніж відпустити активіста, його вдарили по голові, а на вході в автобус ВВшник додав ногою ззаду.
«Згідно з ученням Будди, не всі двоногі є людьми. Згідно з міжнародними конвенціями, всі, хто дивиться це, — вже жертви тортур. І всі, хто знає про це, — жертви тортур. Це відео — документ на майбутньому грандіозному процесі над українською міліцією», — так оцінив відео громадський активіст Євген Іхельзон, один із засновників руху «Ми — європейці».
Відео вражає жорстокістю. Повідомлення про таке, а то ще й гірше поводження силовиків із затриманими громадянами — як учасниками масових заворушень, так і простими спостерігачами з боку опозиції — з’являлися раніше. Але вперше тортури зафіксовано на відео. Судячи з усього, зйомку вели самі міліціонери — не інакше щоб викласти на своїх сторінках у соціальних мережах, нахваляючись, як вони воюють із «бандерами». Така поведінка не вкладається в рамки ані міжнародних конвенцій, ані здорового глузду.
Ще кілька доказів цього твердження вчора оприлюднив на прес–конференції в Штабі національного спротиву комендант Майдану, народний депутат від БЮТ Андрій Парубій. Він продемонстрував присутнім небезпечні для здоров’я і життя гранати, які активістам учора вдалося підібрати на вулиці Грушевського. Ця міліцейська зброя просто не розірвалася: до однієї зі світлозвукових гранат скотчем примотано дріб і гайки, до іншої — великі цвяхи.
Учора, ще раз нагадаймо, опозиція проголосила «день тиші» у своїй боротьбі…
Запам’ятайте це ім’я!
22 січня журналістові «Свободи» Володимирові Тищенку вдалося відзняти на відео чоловіка, який віддавав злочинні накази «беркутівцям», у результаті чого загинуло щонайменше три людини. Ним виявився полковник міліції, заступник начальника — начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в м.Києві Федчук Петро Миколайович, який керував діями «Беркута» на вулиці Грушевського.
Обличчя Федчука стало видно, коли бойовики «Беркута» вдруге побігли на протестувальників, повідомляє ВО «Свобода».
Прем’єр Микола Азаров не погодився зі словами міністра закордонних справ Росії Сергієм Лавровим про те, що ситуація в Україні виходить з–під контролю.«Перше, що я хотів би сказати: ситуація в Києві перебуває під абсолютним контролем, — заявив Азаров у коментарі Бі–Бі–Сі після того. — Друге: вся країна абсолютно спокійно працює. Події відбуваються лише в невеликій частині центру міста Києва, де зосереджені урядові будівлі та установи. Все».
Усупереч очевидним фактам, глава уряду заявив, що «Беркут» не мав вогнепальної зброї, а мітингувальниів, швидше за все, вбили ж свої провокатори.
«Учасників заворушень не можна називати мирними. Це злочинці, які порушують порядок... Я офіційно заявляю, що жертви, які вже є, — на совісті та відповідальності баламутів», — сказав Азаров.
«Один із загиблих учасників протесту міг бути убитий снайпером. Не виключено, що йдеться про професійний найманця однієї з країн НАТО, який був привезений на замовлення радикального крила опозиції», — заявив у свою чергу народний депутат–«регіонал» Євген Балицький.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
