Італійці хочуть розсолу

Упродовж останнього десятиліття ситуація з нагромадженням відходів хімічного виробництва в Калуші загострилася настільки, що одним зі своїх останніх указів Президент Віктор Ющенко 10 лютого 2010–го оголосив території міста хіміків та сусідніх сіл Кропивник і Сівка–Калуська зоною надзвичайної екологічної ситуації. Особливу небезпеку таїть у собі Домбровський кар’єр, де накопичено понад 20 мільйонів кубометрів украй небезпечних для довкілля зріджених відходів калійного та магнієвого виробництв. На офіційному сайті Калуської райдержадміністрації розміщено застереження про можливі катастрофічні наслідки, якщо ситуацію не вдасться утримати під контролем. Передусім через півтора року може відбутися просочення розсолів Домбровського кар’єру до рівня водоносних горизонтів. Отже, вони можуть потрапити в річку Лімниця, яка є джерелом питної води для Калуша, а потім «засолити» Дністер — основну артерію водопостачання значної частини України та Республіки Молдова.

Один із найперспективніших варіантів подолання екологічної загрози, образно названої міною сповільненої дії, запропонувала італійська компанія Vomm (Россано–Мілан), яка володіє сучасною технологією переробки розсолів. Днями, як повідомила прес–служба Івано–Франківської ОДА, апеннінці представили проект «Відновлення Домбровського кар’єру в промисловій зоні Калуша», у презентації якого взяли участь перші особи виконавчої влади Прикарпаття та фа­хівці вітчизняного профільного підприємства «Науково–дослідний інститут галургії». Представники Vomm пропонують економічно вигідний проект використання розсолів для виробництва калійних добрив та одержання суміші солей, ефективних при посипанні доріг у зимовий період.

«Ми плануємо використати унікальну технологію, першим етапом якої є встановлення модульної установки, котра дозволить переробляти в середньому 316 тисяч тонн розсолів на рік й отримати близько 100 тисяч тонн готового продукту, — зазначив менеджер проекту Рікардо Перес Джіл. — Нам найперше треба створити промисловий комплекс, а в перспективі — сільськогосподарський і туристичний».

Окрім усунення екологічних загроз для обширної території кількох регіонів держави, реалізація проекту передбачає серйозні фінансові приваби. Його техніко–економічне обґрунтування обіцяє інвестору щонайменше 6 мільйонів доларів США щорічного прибутку.