Хвилина мовчання за Україною

Європа, котра ще якихось два місяці тому зустрічала Віктора Януковича дружніми рукостисканнями й запевненнями в найщирішій підтримці, тепер не може отямитися від шоку. За такий короткий проміжок часу Україна скотилася від перспективної держави з цілком реалістичними євроінтеграційними прагненнями до країни третього світу, де панує підживлюваний владою бандитський («тітушкинський») «бєспрєдєл», де уряд запросто зневажає конвенції ООН, а «правоохоронці» вбивають не лише протестувальників, а й журналістів із бойової зброї.

Саме загибель людей переповнила чашу дипломатичної коректності світової спільноти. Всесвітній економічний форум, який учора відкрився в Давосі, вшанував жертв київського протистояння хвилиною мовчання. Про це повідомив у своєму «Твіттері» президент Європарламенту Мартін Шульц, який раніше написав, що «шокований повідомленням про жертв серед протестувальників в Україні»: «Потрібен діалог, а не криваві вуличні бої».

Нагадаємо, Президент Янукович до Швейцарії не поїхав, доручивши цю незавидну в даних обставинах місію Прем’єр–міністру Азарову.

Натомість міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус прокоментував події в Україні так: «Розгортання жорстокого сценарію на Євромайдані вимагає єдиної реакції ЄС. Заклики до діалогу — неефективні. А отже, настав час для адресних санкцій».

Пізніше литовське МЗС поширило заяву, в якій також наголошує, що «глибоко шоковане» загибеллю учасників Євромайдану, і закликає «негайно припинити насильство, всебічно розслідувати випадки застосування сили, що призвели до загибелі або поранення людей, і покарати винних у цих злочинах». При цьому зовнішньополітичне відомство також закликає українську владу та опозицію до переговорів заради подолання кризи. Литва обіцяє надати всю необхідну допомогу українському народу, який «задекларував свою тверду прихильність до європейських цінностей», і повідомляє, що проводить консультації з ЄС щодо можливих дій, які «не виключають можливість запровадження адресних санкцій».

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який завжди підтримував Україну, у своїй заяві з цього приводу наголосив: «Межу перейдено. Загинула людина, пролилася кров (на час виходу цієї заяви було відомо ще тільки про одну жертву. — Ред.). Закликаємо обидві сторони до поміркованості. Але основною причиною того, що відбувається, є зміна курсу від європейських реформ і ухвалення репресивних законів». Пан Сікорський також наголосив, що «курс на Європу міг стати курсом на процвітання і зміцнення незалежності України». Але українська влада натомість вирішила прислухатися «до порад з–за меж Євросоюзу».

Глибоке занепокоєння подіями в Україні висловлюють і в Сполучених Штатах. Згідно з повідомленням на сайті посольства США в Україні, у відповідь на насильство проти демонстрантів, застосоване владою ще в листопаді й грудні минулого року, посольство відкликало візи деяких громадян, пов’язаних із застосуванням сили. І «розглядають подальші заходи щодо осіб, відповідальних за застосування насильства зараз в Україні». При цьому конкретних прізвищ не повідомляють, оскільки, згідно із законодавством США, «візові справи є конфіденційними».

Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон «рішуче засудила насильницьку ескалацію подій у Києві». І закликала всі сторони в Україні до стриманості та діалогу, наголосивши, що права громадян на свободу зібрань, свободу слова та вільну пресу «мають цілковито поважатися й захищатися». Аналогічну за змістом заяву виголосив і Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

А тим часом у МЗС України представників світової спільноти намагалися переконати в тому, що нічого особливого не відбулося, і в «ескалації насильства» винні винятково протестувальники. Як написав у «Фейсбуці» журналіст газети «Коммєрсант–Україна» Сергій Сидоренко, на зустрічі з іноземними дипломатами в Києві міністр закордонних справ України Леонід Кожара спільно з главою Мін’юсту Оленою Лукаш щиро переконував, що ніякого застосування вогнепальної зброї не було, у журналістів ніхто не стріляв, а так звані «диктаторські» закони, ухвалені «парнокопитною» Верховною Радою 16 січня, — насправді «європейські».