Мартиролог вiдкрито

23.01.2014

«Беркут» перестав бити і почав убивати!» — стверджували вчора революціонери на вулиці Грушевського. І дійсно, лише в першій половині дня інформаційний простір приголомшували жахливі новини про чергову смерть протестувальників. Щонайменше троє молодих хлопців загинули (!) від вогнепальних поранень.

Як уже повідомляла «УМ», рахунок загиблих євромайданівців відкрився ще в понеділок: тоді п’ятеро бійців «Беркута» піднялися на колонаду стадіону «Динамо» та безжалісно побили двох активістів, які там були. Один iз протестувальників зістрибнув звідти сам і лишився живий, хоча й травмований. Іншого ж, за свідченням очевидців, скинули «беркутівці», його було госпіталізовано. Але вже за кілька годин медики з Київської міської клінічної лікарні №17 констатували смерть юнака. Станом на вчора (!) столична міліція ще перевіряла, як iдеться в її офiцiйному повiдомленнi, «інформацію про смерть чоловіка, який начебто впав iз колонади»...

Учора ж о шостій ранку загинув активний учасник Євромайдану, 20–річний Сергій Нігоян — вірменин iз Дніпропетровщини, який часто декламував вірші Шевченка на барикадах. Медики підтвердили смерть хлопця від чоти­рьох вогнепальних поранень, повідомляє ВВС. Координатор медичної служби штабу національного опору Олег Мусій додає, що Сергій був прицільно поранений у голову, шию і груди, протягом години лишався живим, але врятувати його не вдалося. Друга смерть на Грушевського, і перша — від кульових поранень у День Соборності...

Але не остання. За кiлька годин стало відомо, що від вогнепальних поранень в область серця загинув ще один протестувальник. Згодом з’ясувалося, що це громадянин Білорусі Михайло Жизневський, який виїхав iз рідної країни через проблеми з режимом Лукашенка. В Україні був бійцем УНА–УНСО, жив і працював у Києві та Білій Церкві, мав кілька псевдонімів. Знайомі характеризували його як особистість сміливу і яскраву. Михайло був у самообороні Майдану.

Неофіційно на Євромайдані заявляли про смерть від куль iще двох людей віком 30—35 років. У Генпрокуратурі підтвердили загибель на вулиці Грушевського тiльки двох людей від вогнепальних поранень.

У МВС наполягають, що їхні бійці на Грушевського вогнепальної зброї не мають, тiльки травматичну. Громадський активіст, відомий адвокат Тетяна Монтян, навпаки, припускає, що протестувальників таки відстрілюють саме снайпери. «Нібито тіло вбитого Нігояна оглядали люди, які шарять у війнах та ранах. Кажуть, що там чотири «вогнепала», як мінімум одна з куль — 7,625 від снайперської гвинтівки Драгунова», — зазначила активістка на власній сторінці у «Фейсбуцi».

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>