Барикада — інституту не завада

«У неділю, коли почали кидати гранати в урядовому кварталі на Грушевського, я була в музеї. Надихалася газом. Мені було не дуже добре. Картини теж це відчувають. У нас немає герметичного захисту, щоб можна було захистити експонати. Вібрації, вибухи шкодять музейним цінностям», — каже заступник генерального директора Національного художнього музею України Марина Скирда. Музею у 2014–му виповниться 115 років. «Ми пережили дві світові війни. Музей магічний. Його завжди оминали дії вандалів. Усе, що пов’язане з вогнем, на території, прилеглій до музею, заборонено, — нагадує пані Скирда. — На сьогодні установі нічого не загрожує. Просимо всіх, за умови, якщо барикади просуватимуться вгору, оминати музей і прилеглу територію. У нас зберігаються рідкісні ікони ХІІ століття, аналогів яким немає у світі. Ми повинні зберегти культурну спадщину».

У понеділок–вівторок у музеї були офіційні вихідні. Та гендиректор Марія Задорожна не покидала будівлі. «Вона практично живе там. З нею знаходяться охоронці», — розповідає заступниця. Та попри прохання музейників до силовиків не палити вогнище біля музею, а також публічне звернення до Президента, Прем’єр–міністра, уряду, представників опозиції та громадського сектору з вимогою утриматися від дій, які можуть завдати шкоди пам’ятці архітектури — будівлі НХМУ, і колекції вітчизняного образотворчого мистецтва, що зберігається в ній, солдати ВВ все–таки погрілися біля багаття, розкладеного поруч iз музеєм. У ніч із понеділка на вівторок на вулиці було мінус 10. Силовики у бочці розпалили вогнище і дружно грілися.

Пройти до музею неможливо, тому його співробітники спілкуються з відвідувачами через сайт та сторінку у «Фейсбуці». Вчора вони звернулися до любителів мистецтва: «УВАГА! У зв’язку з подіями по вул. Грушевського, експозицію НХМУ зачинено для відвідувачів. Усі заплановані на цей тиждень події скасовано». Марина Скирда згадує, що коли почався штурм, у музеї було багато відвідувачів — дітей і дорослих. Там проходили виставка «Українська лінія модерну» та проект «Музика: побачити звук». На щастя, силовики всіх відвідувачів випустили.

Заступник гендиректора розповіла, що музей упродовж двох місяців був відгороджений військовим живим кордоном від відвідувачів. Спочатку з ними було важко знайти спільну мову. Але згодом під впливом постійних розмов солдати «розтанули». Відвідувачі без перешкод могли відвідувати виставки. «Тим солдатам розповідали про музей, його значення, наші фонди. Там стояли 18–річні хлопці зі сходу і півдня, які вперше потрапили в Київ. Вони навіть не знали, як виглядає Майдан і де він знаходиться. Спеціально для них після другого січня провели ознайомчі екскурсії по музею. Ми на ­цьому наполягли. Хлопці мають розуміти, біля чого вони стоять», — ділиться креативністю пані Марина.

Усі культурні установи в урядовому кварталі, крім Художнього музею, працюють. Відчинено двері у Київському академічному театрі ляльок, що розташований у Маріїнському парку поблизу Європейської площі. Національна філармонія теж не вважає за потрібне остерігатися наслідків акцій протесту — щодня там відбуваються концерти симфонічного оркестру та авторські проекти відомих музикантів і співаків, таких як Мирослава Которович і Тарас Штонда.

Єдиний «Український дім» злякався, що його можуть штурмувати і запросив на допомогу службу охорони МВС — принаймні такою є офіційна версія. Охоронці цілодобово стоять на варті навколо будівлі й пильно вдивляються, що відбувається біля стадіону «Динамо». Самі туди не йдуть. «Ми не силовики. Ми — охорона», — пояснюють.

Найпозитивніше до протестувальників налаштовані працівники Національної академії наук на Грушевського, 4, де перший поверх віддали під медпункт. При вході стоять кілька афганців. Всередину пускають тільки тих, кому потрібна медична допомога, волонтерів та медиків.

Мало хто із присутніх на Грушевського, навіть із числа корінних киян, знає, що у будівлі на різних поверхах працюють Інститут літератури ім. Шевченка, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського, Інститут мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, Інститут історії України. Завідувач відділу мов України Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України Богдан Ажнюк розповів «УМ», що всі інститути працюють у звичному режимі. У тому, що на першому поверсі облаштували медпункт, не бачить нічого загрозливого для фондів та архівів, які розміщені там. Правда, за його словами, багато науковців літнього віку у ці дні стараються на роботу не йти через стан здоров’я. «У нас всюди порядок. Всі двері на місці. Я спілкувався з багатьма співробітниками. Ми одноголосно ставимося прихильно до мітингувальників і того, що їм надають у нас медичну допомогу», — ділиться з «УМ» доктор філології. «Сьогодні зранку прийшов на роботу. Хлопці при вході глянули на мого капелюха і відразу впізнали, усміхнулися і кажуть: «На роботу?». Ось так і працюємо», — сміється Богдан Ажнюк.