За вчорашніми даними Департаменту охорони здоров’я, після масових заворушень 19–20 січня на вулиці Грушевського до київських лікарень потрапили 103 постраждалі з боку протестувальників, із яких 42 — госпіталізовані. При цьому багатьох поранених офіційна статистика не враховує, адже багато хто звертався лише до медичної служби Майдану, яка з вечора 19–го до ранку 20–го числа курсувала між місцем побоїща та наметовим табором у безперервному режимі.
Поспілкувавшись із медиками, «УМ» зробила висновок, що кількість постраждалих у ході «кривавого Водохреща» — найбільша за всю історію мітингів незалежної України.
Відомо, що трьом особам видалено очні яблука, а ще одному ампутовано кисть руки. Тарас Логгінов, керівник групи швидкого реагування національного комітету товариства «Червоного хреста» в Україні, в коментарі «УМ» сказав: «Я якраз і надавав допомогу цьому хлопчині. Він схопив [світлошумову] гранату і хотів її відкинути [на бік «Беркута»], але якраз у цей момент вибухнула в нього в руці. Врятувати кисть, на жаль, не вдалося. Операція з видалення була вимушена».
«Найбільша їх («Беркута») провина в тому, що вони використовували гранати та гумові кулі. Якби не ці засоби, травмованих було б набагато менше», — коментує медик. «Те, що серед потерпілих були люди різного віку, — це беззаперечно. Не лише молодь, яка почала протистояння. Також ми надавали допомогу багатьом жінкам — і вони брали участь у подіях. Не називав би їх радикалами», — зазначає Тарас Логгінов.
Відомо, що до карет швидкої медичної допомоги потрапляли люди з контузіями голови та м’яких тканин, черепно–мозковими травмами, осколковими пораненнями та переломами рук і ніг. Десятки потерпілих — від отруйного газу, який діяв на всіх, хто підходив ближче ніж на 50 метрів до епіцентру сутичок.
У Київській міській лікарні №17 хірург Олександр Лінчевський учора в обід розповів «УМ»: «Сьогодні в лікарні ми залишили лише тих, хто потребує хірургічного лікування. У нас госпіталізовано чотири активісти. Це люди, в яких тяжкі травми, і їх потрібно буде оперувати. Те, що ми обстежили і відпустили пацієнтів, не означає, що в них лише подряпане коліно, просто ми зобов’язані залишати тільки тих, кому потрібне хірургічне втручання».
Як повідомляють медичні працівники, поранені протестувальники надходили протягом усієї ночі. Менше їх стало лише після п’ятої години ранку. «Лише в нашу лікарню протягом ночі прибуло [з Грушевського] 30 карет швидкої медичної допомоги», — розповідає Лінчевський.
Окрім постраждалих мітингувальників, є значна кількість і медиків, які зазнали поранень, надаючи допомогу біля «лінії фронту». Зокрема, від поранень гумовими кулями. У цих конкретних випадках не йдеться про потребу хірургічного лікування, проте Тарас Логгінов зазначає: «Варто зрозуміти, що наслідки цих куль можуть бути і смертельними. Якщо куля не туди влучить і не з тієї відстані, то результати її можуть не в лікарні закінчитись. Тож, можна сказати, що вчора багатьом людям просто пощастило».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
