Санду прибула в Київ: Україна готова надати Молдові вугілля, фото
Відправити своїх фахівців на Молдовську ДРЕС, розташовану в невизнаному Придністровʼї, для збільшення вироблення електроенергії та надати Молдові вугілля - готова Україна. >>
Гаманець у регіонах
21.01.2014
Коштами на розвиток сiльської медицини регiони розпоряджатимуться самостiйно.
Незалежні експерти напрочуд позитивно оцінюють імовірність досягнення економічного зростання, закладеного у бюджет 2014 року. Підстав для цього є декілька. З одного боку — відновлення традиційних ринків збуту вітчизняної продукції, з іншого — відкриття нових джерел зовнішнього фінансування. Завдяки цьому в уряду з’являється можливість для гнучкіших дій та можливості інтенсифікувати роботу української економіки.
«На тлі відновлення світової економіки і, відповідно, традиційних ринків збуту української промисловості — хімії, металургії, електроенергетики і сільського господарства — можна очікувати зростання ВВП на рівні 1,5–2%. Цифра у 3% виглядає оптимістичною, але з огляду на кредити Російської Федерації у сумі 15 млрд. доларів та домовленості про кредити й інвестиції у розмірі майже 30 млрд. доларів із Китаю ця цифра може бути легко досягнутою», — сказав генеральний директор інвестиційно–банківської компанії European Capital Managеment Вадим Браіловський. За його словами, російський кредит у розмірі 15 млрд. доларів був скерований для балансування держбюджету.
Браіловський також звернув увагу на збільшення у державному кошторисi допомоги регіонам і те, що документ передбачає збільшення фінансування Державного фонду регіонального розвитку в порівнянні із минулим роком у 4 (!) рази! Таким чином, на його думку, можна вести мову про реалізацію головної складової реформи Президента України Віктора Януковича — децентралізацію влади, фінансову самостійність регіонів та збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
«У своїй політиці влада намагається поступово переміщати центр ваги у регіони України, посилювати місцеве самоврядування, працюючи над децентралізацією влади», — сказав експерт і звернув увагу на соціальну складову головного фінансового документа країни. За його словами, закладене у бюджеті зростання зарплат і соціальних виплат дозволить збільшити витрати домогосподарств, які, у свою чергу, свідчитимуть про економічне зростання України.
А ТИМ ЧАСОМ...
Дякуємо за міцну гривню!
Національний банк України вирішив подякувати своїм співвітчизникам ... за довіру до національної валюти. А точніше, за те, що населення поступово зменшує свою присутність у валютному сегменті, надаючи перевагу роботі з національною валютою. «Варто подякувати людям, які поводилися напрочуд адекватно і зважено. Обсяг операцій iз готівковою валютою знизився у рази. І незважаючи на певні події наприкінці минулого року, ми не зафіксували збільшення попиту, — заявила директор генерального департаменту грошово–кредитної політики Національного банку України Олена Щербакова. — Точніше кажучи, попит на валюту знизився у 3,5 раза».
Представник центробанку нагадала: у 2012 році попит на валюту становив 10,2 млрд. доларів, а вже торік він упав до позначки 2 млрд. доларів. Олена Щербакова додає: населення поступово зменшує свою присутність у валютному сегменті на користь збільшення операцій iз національною грошовою одиницею. «Зменшується валютне навантаження щодо валютних кредитів, особливо стосовно населення, — каже представниця НБУ. — У 2008—2009 роках ми мали величезну, у межах 21–22 млрд. грн. по всіх видах валют, заборгованість фізосіб. Звичайно, це і навантаження на банки, і навантаження на населення. Це і нервовість населення, як обслуговувати ці кредити. Сьогодні ж людина впевнена, що позики будуть погашені».
Ця тенденція знайшла своє відображення і на поведінцi пасивів банківської системи, які забезпечуються стабільним притоком банківських депозитів. Якщо у 2012 році у структурі приросту вкладів населення превалювали депозити в іноземній валюті (їх темпи приросту становили 21,8% у порівнянні із 16,3% у національній валюті), то торік ситуація радикально змінилася. Вклади населення у гривні зросли на 38%, тоді як в іноземній валюті — менш ніж на 1%.
