Рішучий прем'єр-міністр Іяд Алаві.
Уряд Іраку в неділю відновив смертну кару за такі злочини, як убивство, викрадення людей, створення загрози національній безпеці та розповсюдження наркотиків. Смертну кару відмінили в Іраку американцi — після повалення режиму Саддама Хусейна навесні минулого року. Тепер вона відновлена новим урядом Іяда Алаві з думкою передусім про того ж Хусейна. Хоча не бракує й інших кандидатів випробувати на собі всю суворість іракського правосуддя.
Іракська влада позавчора видала ордери на арешт Ахмеда та Салема Чалабі. Ахмед Чалабі донедавна був улюбленцем американців, одним з авторів плану американської інтервенції до Іраку, членом Правлячої ради та одним із головних претендентів на посади прем'єр-міністра і президента. Але навесні цього року Пентагон встановив, що Чалабі відверто обдурював його, надаючи за щедрі американські винагороди недостовірну розвідувальну інформацію. А новий уряд звинуватив Чалабi у виготовленні фальшивих старих динарів, які він потім обмінював на справжні нові. Під час обшуку поліція знайшла в будинку Чалабі значну кількість фальшивок. Ахмед Чалабі, який у цей час перебуває в Ірані, відкидає всі висунуті проти нього звинувачення і стверджує, що вони мають політичне підгрунтя. Ордер на арешт Салема Чалабі, племінника Ахмеда, виданий за підозрою у корупції, привласненні великої суми грошей та скоєнні ним у червні вбивства високо-поставленого чиновника Міністерства фінансів Іраку Гайтема Фадхіла. До останнього часу Салем був головою спеціального іракського трибуналу, який мав судити Саддама Хусейна. Салем Чалабі, як і його дядько, встиг своєчасно втекти з країни і тепер заявляє з Лондона, що всі звинувачення проти нього є неправдивими і мають політичний характер.
Цілком підпадають під кваліфікацію «створення загрози безпеці країни» дії 31-річного шиїтського духовного лiдера Муктади аль-Садра, який після двомісячної перерви наприкінці минулого тижня знову відновив атаки своїх загонів на іракську владу та окупаційнi війська. Учора аль-Садр відмовився виконати рішучий ультиматум прем'єр-міністра Іяда Алаві вивести свої війська зі священного міста Ен-Неджеф та припинити бої.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
