Перетинаючи темряву. У Києві презентували альбом рідкісної музики українських композиторів
Нещодавно в Києві відбулася презентація нового диска української музики для саксофона та фортепіано «Перетинаючи темряву». >>
«Я відвідав чимало країн світу, а у своїх текстах — усі»
15.01.2014
В кулуарах літературного конгресу: пакистанський політик і письменник Факхар Заман та експерти Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року» Дмитро Дроздовський та Ігор Павлюк. (автора.)
Міжнародний конгрес «Література і мир» відбувся в останні дні 2013–го в Пакистані. У п’ятнадцятимільйонному місті Лахор зібралися представники 35 країн світу, серед яких Велика Британія й Німеччина, Сполучені Штати і Японія, Індія та Палестина, Литва, Судан і… вперше у цьому престижному науково–літературному заході взяли участь представники України. На запрошення колишнього прем’єр–міністра Пакистану, нинішнього мера Лахора, відомого у світі письменника Факхара Замана на конференцію прибули поет і науковець, доктор наук із соціальних комунікацій Ігор Павлюк, літературознавець, кандидат філололгічних наук, головний редактор журналу «Всесвіт» (де роман Ф.Замана було надруковано ще в 1986 р.) Дмитро Дроздовський і авторка цих рядків — волинська поетеса і педагог Світлана Костюк.
Учасники конгресу зацікавлено сприйняли англомовний виступ Дмитра Дроздовського, який окреслив ключові стратегії сучасної української літератури після «смерті постмодернізму». Також науковець акцентував на українському баченні різних напрямів світової літератури, які репрезентують особливу філософію, пов’язану з утвердженням емоційної чуттєвості, психологізму. Сьогодні постали нові філософські та соціокультурні виклики, зокрема пов’язані з множинністю, гібридністю сучасної людини, яка існує в кількох паралельних інформаційних реальностях, гублячись у лабіринтах власного сприйняття. Окремо Д.Дроздовський окреслив основні світоглядні концепти в поезіях Ігоря Павлюка.
Глибоко відвертою була промова і самого І.Павлюка, який, зокрема, сказав: «Лахор не менш поетичний, ніж моє Полісся в Україні, яке історично також перебуває на перетині різних культур… Я відвідав чимало країн світу (а у своїх текстах — усі), по кілька років жив у Америці, в Росії... І тому з певністю можу сказати: всі люди планети, незважаючи на розбіжності між ними, плачуть і сміються від того самого». А наступного дня Ігор Павлюк узяв участь у марафоні поетичних читань, презентуючи британську збірку своїх віршів у перекладах Стівена Комарницького (саме за цю книжку І.Павлюк і дістав премію англійського Пен–клубу місяць тому).
Не менш цікавим було й кулуарне спілкування. Коли українські учасники конгресу згадали про Євромайдан та свою участь у ньому, виявилося, щоза цією дивовижною подією пильно стежить увесь світ, зокрема і на індійському субконтиненті. Дмитро Дроздовський дав інтерв’ю двом місцевим телеканалам. Пленарні виступи українських делегатів в англійських перекладах розібрали для опублікування іноземні ЗМІ. Представники інших країн у власних коментарях говорили про яскраве враження від української делегації, називали відкриттям поезію Ігоря Павлюка.
