«Студенти в Україні пишуть дипломні за виданнями 60–х років. Вони не мають доступу до книг із бібліотек Оксфорда, Прінстона, Гарварда, Стенфорда. А наукова робота без цього нікуди не годиться», — пояснює куратор інформаційного напряму в Музеї Ханенків Ольга Куровець, яка свого часу стажувалася в Луврі. Тепер науковцям буде значно легше. 10 січня відома сходознавиця, професорка історії мистецтва Пенсильванського університету Рената Голод передала до наукової бібліотеки Музею Ханенків 346 томів сучасних досліджень з історії мистецтва з книгозбірні батька та сина Андре та Олега Грабарів.
Рената Голод народилася в Рогатині на Львівщині. Ще маленькою вона разом із батьками емігрувала в Канаду, згодом переїхала в Америку. Перший раз у Музеї Ханенків побувала ще в 70–х роках. Вона чудово знає, з якими проблемами стикаються українські науковці. Тому коли їй зателефонувала Террі, дружина професора Мічиганського та Гарвардського університетів Олега Грабара, і запитала, чи Рената не хотіла б собі щось вибрати з бібліотеки покійного чоловіка, пані Голод відразу погодилася. В її приватній бібліотеці всі ці книги уже давно були, але Рената Голод знала, що в Україні їм радітимуть, як діти цукеркам.
На запитання, скільки б могла коштувати подарована збірка, пані Рената запропонувала почати підрахунок з періодики. Ініціатор дарунку передала музею з власної бібліотеки 111 чисел американських наукових альманахів з історії світового мистецтва — Art Journal та Art Bulletin за останні 20 років. Пані Рената пояснила, що передплата одного такого альманаха коштує 250 доларів. За її словами, якби хтось хотів купити ці книги спеціально для бібліотеки, то йому такий подарунок обійшовся б у мільйон доларів, якщо не більше.
Бібліотекарі Музею Ханенків найбільше радіють 15 томам фундаментальної «Енциклопедії Іраніка» (Encyclopaedia Iranica), 16 томам «Енциклопедії ісламу» (Encyclopaedia of Islam) та оксфордському словнику по Візантії. Ольга Куровець тішиться, що нарешті в Україні можна попрацювати з книгою «Емалі Лімож: 1100–1350» (Enamels of Limoges: 1100–1350): «Вся моя наукова робота ґрунтується на емалях. Я за цією книгою полювала по всьому Парижу. Хотіла її придбати. Та ціна кусалася — 110 євро. Тому скопіювала, що могла. Приїжджаю сюди, в Музей Ханенків, а тут — «Емалі Лімож». Для українських науковців ці книги — на грані фантастики».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
