Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
* у правому стовпчику — рейтинґ книжки: кількість набраних балів поділено на кількість експертів у номінації
Мистецтво
1. |
Жан–Клод МАРКАДЕ. Малевич. — К.: Родовід, 304 с.(с) |
73,41 |
2. |
Жлобологія. — К.: Наш формат, 286 с.(п) |
43,41 |
3. |
Сергій Параджанов. Колаж. Асамбляж. Предмет. — К.: Дух і Літера, 176 с.(п) |
37,59 |
4. |
Олена Кульчицька. — Л.: Апріорі; К.: Майстер книг, 392 с.(с) |
36,35 |
5. |
Мальована кераміка Косова і Пістиня ХІХ — початку ХХ століть. Сер. «Українське народне мистецтво». — Л.: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ; К.: Майстер книг, 408 с.(п) |
34,65 |
6. |
Музей волинської ікони. — К.: АДЕФ–Україна, 400 с.(п) |
34,00 |
7. |
Дмитро СТЕПОВИК. Українська гравюра бароко. — К.: Кліо, 495 с.(п) |
30,59 |
8. |
Царські врата українських іконостасів. Сер. «Українське народне мистецтво». — Л.: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 386 с.(с) |
23,59 |
9. |
Українські митці у світі. — Л.: Апріорі, 520 с.(п) |
22,24 |
10. |
Ольга КОВАЛЕВСЬКА. Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ — початку ХХІ ст. — К.: Темпора, 420 с.(п) |
21,35 |
11. |
Театр «Дах». — К.: Дух і Літера, 376 с.(о) |
12,47 |
12. |
Микола Пимоненко. — К.: Мистецтво, 128 с.(п) |
11,29 |
13. |
Лев СКОП. Українське церковне малярство у Галичині: техніка і технологія XV–XVIII століття. — Дрогобич: Коло, 192 с.(с) |
9,29 |
14. |
Іва ПАВЕЛЬЧУК. Художні моделі абстрактного живопису в Україні (Епістемологія кремації). — К.: Києво–Могилянська академія, 216 с.(п) |
8,06 |
Етнологія / етнографія / фольклор / соціолінгвістика
1. |
Лідія АРТЮХ. Звичаї українців у народному календарі. — К.: Балтія–Друк. 224 с.(с) |
73,47 |
2. |
Галина СТЕЛЬМАЩУК. Українські народні головні убори. — Л.: Апріорі, 276 с.(п) |
71,47 |
3. |
Наталія ХОБЗЕЙ, Тетяна ЯСТРЕМСЬКА, Оксана СІМОВИЧ, Ганна ДИДИК–МЕУШ. Гуцульські світи. Лексикон. Сер. «Діалектологічна скриня». — Л.: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ, 668 с.(п) |
53,18 |
4. |
О.НАЙДЕН, І.ХОДАК. Квітка на комині. Настінні розписи Уманщини першої половини XX століття. Історія, семантика, образи. . — К.: Стилос, 304 с.(п) |
42,18 |
5. |
Умебаясі МАСАКІ. Календарні звичаї та обряди японців. — К.: Стилос, 264 с.(п) |
40,06 |
6. |
Мирослав БОРИСЕНКО. Житло та побут міського населення України у 20–30–х роках ХХ століття. — К.: Стилос, 270 с.(п) |
26,29 |
7. |
Індоєвропейська спадщина в лексиці слов’янських, балтійських і романських мов: семантичні та словотвірні зв’язки і процеси. — К.: Видавництво Дмитра Бураго, 604 с.(п) |
24,35 |
8. |
Філософія галицької кухні. — Л.: Культурологічний часопис «Ї», 350 с.(о) |
23,94 |
9. |
Ірина ІГНАТЕНКО. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. — К.: Дуліби, 228 с.(п) |
22,12 |
10. |
Лілія МУСІХІНА. Звірослов. Міфологема тваринного світу українців. — Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 192 с.(п) |
19,06 |
11. |
Юзеф Ігнатій КРАШЕВСЬКИЙ. Спогади з Полісся, Волині і Литви. — Луцьк: Твердиня, 244 с.(п) |
14,65 |
12. |
Сергій СЕГЕДА. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України. — К.: Києво–Могилянська академія, 432 с.(п) |
6,41 |
13. |
Михайло ХУДАШ. Походження імен та релігійно–міфологічні функції давньоруських і спільнослов’янських язичницьких божеств. — Л.: Інститут народознавства НАНУ, 1064 с. |
5,76 |
14. |
Роберт–Богдан КЛИМАШ. Українська народна культура в канадських преріях. — К.: Дуліби, 322 с. |
4,71 |
Краєзнавча і туристична література
1. |
Вечный Киев. Жизнь большого города. — К.: Балтія–Друк, 124 с.(ф) |
51,33 |
2. |
Володимир ПАНЧЕНКО. Сонячний годинник. Книга пілігрима. — К.: Темпора, 416 с.(с) |
39,11 |
3. |
Дмитро МАЛАКОВ. Архітектор Безсмертний. Доцільність і естетика; Архітектор Городецький. Архівні розвідки; Архітектор Осьмак. Нездолана шляхетність. — К.: Кий, 232+464+184 с.(п) |
38,33 |
4. |
Григорій ГУСЕЙНОВ. Між часом і морем. Колекція невигаданих історій. — К.: Ярославів Вал, 270 с.(с) |
34,39 |
5. |
Павло ЖОЛТОВСЬКИЙ. Umbra vitae. Спогади. Листування. Додатки. — Х.: Видавець Савчук О.О., 608 с.(п) |
26,94 |
6. |
Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К.: Видавництво Дмитра Бураго, 224 с.(п) |
26,89 |
7. |
Василь ПИЛИП’ЮК, Володимир ОВСІЙЧУК. Львів, осяяний небесами. — Л.: Світло й Тінь, 136 с.(п) |
25,22 |
8. |
Київ і слов’янські літератури. — К.: Темпора, 432 с.(о) |
21,78 |
9. |
Олександр ГАЛЯС. Французи в Одесі. — К.: Наш час, 247 с.(с) |
18,44 |
10. |
Віктор ВЕЧЕРСЬКИЙ. Українська дерев’яна архітектура. — К: Балтія–Друк, 119 с.(с) |
17,22 |
11. |
Михаил КАЛЬНИЦКИЙ. Зодчество и зодчие. Сер. «Киевские истории». — К.: Варто, 336 с.(п) |
15,83 |
12. |
Василь ХИМИНЕЦЬ, Михайло БАСАРАБ. Історія ужгородської гімназії (1613 — 2013). — Ужгород: Карпати, 272 с.(п) |
14,22 |
13. |
И.А.РУКАВИЦЫН. Кривой Рогъ в конце XIX — начале XX века. — К.: Книга–плюс, 128 с.(п) |
12,50 |
14. |
О.А.БАЧИНСЬКА, С.М.ВЕГЕРЧУК, Ф.О.САМОЙЛОВ. Історія Одеси й Одещини (кінець XVIII ст. — 1914р.): Історико–краєзнавчий нарис. Одеса: Астропринт, 504 с.(п) |
11,44 |
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>