Ось чому влада боїться дострокових виборів

Громадяни України вважають, що тривалу політичну кризу має розв’язати насамперед Президент. Про це свідчать дані соціологічного опитування, яке провели Центр «Соціс» та група «Рейтинг».

Це дослідження соціологів цінне тим, що є першим після спалаху Євромайдану, початку масових маніфестацій та силового розгону мітингувальників у центрі Києва. 3200 респондентів (по 1600 для кожного із соціологічних центрів) опитано в усіх регіонах України протягом 7–17 грудня. Статистична похибка вибірки — не більше 1,8%.

Хто має розв’язати кризу? Наприклад, ЗМІ...

Відповідальність за вирішення наявної політичної кризи опитані покладають передусім на Президента (41,5%), громадянське суспільство (32,6%) та опозиційні партії (29,3%).

Ще 19,1% вказали, що головною рушійною силою для подолання політичної кризи мають бути нові лідери, 17,3% — Верховна Рада, ще 7% називають панацеєю... засоби масової інформації.

Переважна більшість опитаних — 72,6% — підтримують ідею «круглого столу» і проведення переговорів між владою та опозицією для розв’язання навколомайданних суперечностей.

Проти переговорного процесу — 13,9%. Ще 13,4% — не визначилися.

Європа — наш орієнтир

Майдан починався з протесту проти непідписання Віктором Януковичем у Вільнюсі Угоди про асоціацію з ЄС. Пригадується, на початку кризи в одному зі своїх звернень Президент казав, що спиратиметься на громадську думку. Будь ласка: ви­бір українців — не той, що зробив Янукович, поїхавши до Путіна. Згідно з даними опитування «Соцісу» й «Рейтингу», 49,1% наших співгромадян проголосували б на референдумі за вступ до Євросоюзу. 32,5% підтримали б приєднання до Митного союзу з Росією.

Проти ЄС — 29,6%. 21,3% опитаних із цього приводу не визначились.

Проти Митного союзу в рамках ЄврАзЕС — 41,9%; не сформували думку 25,6% респондентів.

Якби на референдум винесли питання про обрання вектору інтеграції між двома варіантами — Європейським та Митним союзами, то за ЄС проголосували б 46,9%, а за МС — 28,9%.

У другому турі фаворити — опозиціонери

Якби Віктор Янукович пристав на пропозицію провести дострокові президентські вибори, яких вимагає Майдан, то не зміг би повторно обратися на найвищу посаду.

Якби вибори Президента відбувалися найближчої неділі, 20,2% (серед усіх опитаних) підтримали би Януковича, 18,6% — Віталія Кличка, 9,4% — Арсенія Яценюка, 7,1% — Петра Порошенка, 5,1% — Олега Тягнибока, 4,5% — Петра Симоненка, 0,9% — Віктора Медведчука.

Інших кандидатів підтримали б 4,7% громадян. Не брали би участі у виборах 14,7%, не визначились — 14,9%.

Зверніть увагу: Порошенко, нарощуючи на Майдані вагу як «четверта сила», вже обійшов за популярністю Тягнибока.

При цьому якби Юлія Тимошенко змогла взяти участь у виборах, то підтримка кандидатів виглядала б так: Янукович — 20,1% (серед усіх опитаних), Тимошенко — 16,6%, Кличко — 16,2%, Порошенко — 5,7%, Симоненко — 4,5%, Тягнибок — 3,9%, Медведчук — 0,9%.

Найцікавіше — другий тур, у якому все й вирішується. Планові вибори мають бути трохи більш як через рік, а наразі співвідношення сил у ймовірних «фіналах» (серед усіх опитаних) виглядає так:

Янукович — Кличко — 25,2% проти 42,7%;

Янукович — Яценюк — 25,8% проти 35%;

Янукович — Порошенко — 25% проти 33%;

Янукович — Тимошенко — 26,6% проти 32,1%;

Янукович — Тягнибок — 27,1% проти 28,8%.

Фактично, лідер націоналістів у ймовірному другому турі вперше обігрує чинного главу держави. При цьому навіть у такій парі «стеля» Януковича — 27%.

Якщо брати співвідношення серед тих громадян, хто вже точно визначився з вибором, суть не змінюється: 52,9% проти 47,1% на користь лідера ВО «Свобода». Перевага Кличка над Януковичем серед таких виборців ще відчутніша — 63,3% проти 36,7%.

Дострокові вибори Ради утворять євромайданівську більшість

Згідно з цим самим опитуванням, якби найближчим часом відбувалися вибори Верховної Ради, нинішні опозиційні фракції могли би створити нову парламентську більшість (щоправда, без урахування депутатів–мажоритарників, які становлять половину парламенту).

Підтримка партій виглядала б так: Партія регіонів — 20,2% (серед усіх опитаних), «Батьківщина» — 17%, «УДАР Кличка» — 16,9%, «Свобода» — 5,6%, КПУ — 5,5%. Це ті, що долають бар’єр за чинним законодавством.

Решта партій не подолали би 5–відсотковий бар’єр: «Солідарність» Петра Порошенка, фактично не помітна в політичному полі, має підтримку 3,6% виборців — зрозуміло, лише завдяки зростанню ваги свого лідера; «Український вибір» Медведчука — 0,9%, Радикальна партія Ляшка — 0,7%, «Наша Україна» — 0,3%; інші партії — 2,1%..

Не брали би участі у виборах — 15,5%, не визначилися — 12,6%.