У передплатному каталозі на наступний рік багаторічні шанувальники гумору й дотепного слова, на жаль, так і не побачили журналу «Перець». Як у вересні повідомляла «УМ», видавець — в особi держави — вирішив ліквідувати журнал як нерентабельний. На захист видання, що має більш як 90–рiчну історію, стали народні депутати, письменники, митці, творчі спілки та звичайні читачі.
«Буде великою ганьбою, якщо журнал, який є національним надбанням України, з яким пов’язані імена Остапа Вишні, Олександра Довженка, Олександра Ковіньки, Степана Олійника, Федора Маківчука, Павла Глазового та інших класиків української літератури, де творчо зростали майже всі кращі письменники–гумористи і художники–карикатуристи України, який і сьогодні залишається єдиними україномовним журналом гумору і сатири, може припинити своє існування, — обурювалися у своєму зверненні до Президента України Борис Олійник, Іван Драч, Мирослав Скорик, Анатолій Авдієвський. — Ми від імені письменницької і мистецької громади просимо зупинити цю геростратівську акцію, щоб наші недруги не використовували закриття журналу «Перець» як факт звуження національного простору України».
«Не одне покоління українців виховували на цьому виданні. Ми вчилися сміятися разом із «Перцем». Неодноразово той іронічний i гострий гумор українських письменників давав нам підстави сміятися тоді, коли слід було плакати. Невже й зараз українцям не до сміху? Навпаки, я переконаний, що зараз нам, як ніколи, вкрай потрібен справжній щирий гумор», — зауважує народний депутат Олександр Бригинець.
«Коли прочитала звернення до читачів про ліквідацію журналу, чесно кажучи, не тільки здивувалася, а й навіть обурилася! — написала в редакцію читачка видання, десятикласниця з Тернополя Зоряна Юзвін. — «Перець» — це джерело, звідки люди черпають гумор, натхнення і просто хороший настрій. Особисто для мене «Перець» — це значно більше, ніж журнал. Це батько українського гумору та сатири! «Перець» — це видання, яке перетворилося на історію, де зростали, зростають і самореалізуються геніальні українські гумористи. Я досі не можу повірити, адже вже 91 рік журнал прославляє українську мову, її гумор i сатиру... Щиро вірю, що спільними зусиллями ми зможемо втримати видання, яке пережило війну і багато проблем».
На жаль, не втримали. Щойно вийшов останній номер «Перця». «Ні звертання творчих спілок до уряду, ні лист високошанованих Героїв і академіків до Президента, ні звернення депутатів до наших високопосадовців, ні дзвінки на «гарячі» урядові лінії, ні численні листи шанувальників «Перця», які вважають закриття журналу ганьбою, не знайшли відгуку і розуміння, — констатує головний редактор журналу «Перець» Михайло Прудник. — Влада залишилася до них глухою.