По дві медалі кожного «номіналу»

      Українські плавці склали другу за чисельністю команду у складі національної збірної на XXVIII Олімпійських іграх в Афінах. Водночас саме від них ми очікуємо найбільшої кількості і якості завойованих нагород. Про стан справ у сфері «басейнового господарства» кореспонденту «УМ» розповів віце-президент Федерації плавання України Андрій Власков.

      — Пане Андрію, наскільки ви задоволені підготовкою наших плавців до головного старту чотириріччя?

      — Весь процес підготовки здійснюється за планом, затвердженим ще на початку олімпійського циклу. Цього року ми маємо достатнє фінансування, тож ніяких зривів не було. На травневому чемпіонаті Європи в Іспанії, де Україна посіла перше загальнокомандне місце, не було спортсменів з інших континентів. Але вже на серії турнірів «Маре Нострум», де українці також зібрали чимало медалей, ми змагалися з кращими плавцями світу. Проаналізувавши стан підготовки до Олімпійських ігор на той момент, внесли деякі корективи. Нині проходить завершальний етап до стартів в Афінах.

      — Уже на попередніх стартах наші плавці демонстрували гідні результати. Чи не зарано?

      — Пік форми наших плавців планувався саме на Олімпіаду — найпрестижніший світовий форум кращих спортсменів планети, інші змагання — важливі етапи підготовки до Ігор-2004. Ми не ставили за мету показати максимум можливостей у Мадриді чи на інших турнірах, намагаючись виходити, в першу чергу, з результату за секундоміром, а не за місцем у таблиці. Конкуренція очікується дуже серйозна, але на те Олімпійські ігри й існують, щоб саме на них виявитися кращим у конкретний час у конкретному місці.

      — Уже відомий склад «плавальної» збірної України. Чи всі спортсмени виправдали покладені на них сподівання?

      — Ми заявили на Олімпіаду 27 плавців, хоча, чесно кажучи, розраховували везти до Афін 30 атлетів. Усі лідери готові до бою, водночас деякі молоді спортсмени, яких ми хотіли б побачити на нинішній Олімпіаді з прицілом на майбутню, не дотягли до потрібних нормативів. Вступати в боротьбу за нагороди серйозних змагань краще, вже маючи досвід виступів на найвищому рівні, це надає деяку перевагу над менш досвідченими суперниками...

      — Сила лідерів нашої збірної — Клочкової, Лісогора, Сердінова, Силантьєва — відома. А чи підростає гідна зміна провідним спортсменам?

      — Фактично щороку на змаганнях у нас з’являються нові імена, або, точніше, ті, кого ми вже знаємо, підбираються потроху до еліти нашого плавання. Дуже добре, що в збірній України зараз є справжня конкуренція на більшості дистанціях, плавці «підтягують» один одного. Про те, що команда з кожним роком стає дедалі сильнішою, свідчать наші зростаючі позиції у світових рейтингах. Можна сказати, що й рівень спортсменів збірної зростає, й одночасно відбувається  поповнення  команди новими кадрами.

      — Який стан справ із розвитком плавання в регіонах?

      — На жаль, басейни західних областей на сьогодні фактично не працюють, не краща ситуація й у Херсоні — там існують серйозні проблеми з розвитком нашого виду спорту. Проте існуючі традиційно сильні школи надають нам можливість мати резерв; приємно відзначити прогрес полтавських і миколаївських плавців. Хочеться сказати, що по завершеннi реконструкції комплексу «Метеор» у Дніпропетровську ми матимемо не просто кращий в Україні, а, думаю, один із найліпших центрів підготовки спортсменів усіх рівнів у світі.

      — Але все-таки наші герої водних доріжок здебільшого тренуються за кордоном...

      — Шкода визнавати цей факт, але причин декілька. Наші провідні центри — «Метеор» і харківська «Акварена» — перебувають на реконструкції, яка, сподіваємося, наступного року закінчиться, й проблема зимової підготовки зникне. Інше питання — відкриті плавецькі стадіони. Їх немає, ані 25-метрових, ані 50-метрових. А, як ми побачимо, чимало турнірів, зокрема цьогорічні чемпіонати Європи, світу, Олімпіада, проводяться саме у відкритих басейнах. Як це не парадоксально, влітку нам тренуватися вдома ніде. Проте є деякі кроки у напрямі покращення ситуації: у Печерському районі Києва зроблено потрібні ремонтні роботи, і вже зараз частина команди готується до Олімпіади у столиці. Умови в басейні цілком пристойні, хіба що не підходять за стандартами до змагань (п'ять доріжок замість необхідних восьми), але тренуватися там можна без проблем.

      — Чи є кому готувати нових видатних плавців для України?

      — На щастя, ми зберегли наші кращі тренерські кадри з часів СРСР. Продовжують працювати головний тренер команди Іван Сівак, Ніна Кожух (з Яною Клочковою), Віктор Турчин (з Олегом Лісогором), інші відомі фахівці. Але «свіжих» молодих наставників майже немає, бо нашими матеріальними умовами нікого не спокусиш, та й басейни в регіонах, як ми згадували, працюють нерегулярно.

      — Наскільки готові наші плавці до допінг-тестів на землі Еллади?

      — Можу впевнено заявити: з цим питанням у нас повний порядок, ніяких перевірок ми не боїмося. Ви ж розумієте, що, виступаючи на найвищому світовому рівні, наші атлети перебувають під постійним наглядом відповідних інстанцій, і жодних проблем у нас не спостерігалося. Та ми й самі слідкуємо за тим, що цього негативного явища в нас не було. Крім того, всі наші олімпійці підписали відповідні декларації саме з приводу недопущення допінгу. Вони дорослі люди й розуміють, які жорсткі санкції до них можуть бути застосовані у випадку порушень відповідних правил.

      — Пане Андрію, відомо, що ви були головою місії НОК України в Греції...

      — Так, але в січні бюро Міжнародної федерації плавання призначило мене головним суддею змагань плавців, а ці дві посади не можна обіймати одночасно. Якщо ви хочете щось дізнатися про підготовку Олімпіади від мене, можу говорити лише про водні види спорту. Загальновідомо, що басейн в Афінах не новий, у 1991 році там проводився чемпіонат Європи, у 2000-му — світова першість на «короткій» воді. Греки обіцяли, що арену змагань накриють дахом, адже температура в цей час в Елладі дуже висока, існують прогнози і на плюс 40! Мінус організаторам, що цього не зробили. Насамперед постраждають глядачі, які викладуть чималу суму грошей i сидітимуть за такої спеки під відкритим сонцем, та й суддям буде непереливки. А для спортсменів головне, щоб придатною (плюс 26-27) була температура води.

      — Ви, мабуть, прикидали разом із керівниками НОК, скільки медалей до скарбнички української команди в Афінах можуть принести плавці...

      — У нас є конкретна мета для збірної: по дві медалі кожного гатунку. Зрозуміло, декілька наших плавців (Клочкова, Лісогор, Силантьєв, Сердінов, Червинський) можуть боротися за найдорожчий метал, і саме на це спрямовували їхню підготовку до Олімпіади.

      — Чи стежите за конкурентами з країн-суперниць?

      — Звичайно, і тренери, і спортсмени слідкують за опонентами. Але передусім ми орієнтуємося на власний результат, з яким можна їхати на Олімпійські ігри, аби гідно протистояти представникам інших країн. Нещодавно американці на чемпіонаті своєї країни встановили купу рекордів, але в кожного  —  своя методика підготовки. Бо у США такий рівень конкуренції, що іноді легше виграти «золото» Олімпіади, ніж потрапити до національної команди. У нас такого рівня поки що немає — маємо, до чого прагнути. Коли в нас буде така ж кількість басейнів, як в Америці, виступатимемо так само.

      — Коли наші плавці відправляться до Афін?

      — Частина команди тренується в Києві, інші спортсмени — на грецькому острові Крит в умовах, наближених до олімпійських. Тренерська рада визначила, що цими двома групами збірна прибуде до олімпійського селища 9 серпня, а 14-го числа ми вже виходимо на водні доріжки.