Упродовж місяця опозиційних масових акцій на столичному Євромайдані, за словами члена Калуського комітету опору диктатурі Ігоря Очкура, в Києві офіційно побувало понад тисячу мешканців прикарпатського міста хіміків. Серед цієї когорти патріотів знайшовся злодюжка, котрий вирішив використати історичний момент для власного збагачення. Цей чолов’яга, котрий затесався в охорону громадського порядку Євромайдану, потайки збирав теплі речі, пожертвувані киянами та представниками інших регіонів на потреби мітингувальників, у пакунки, аби відправити їх додому.
Такий вантаж крадій передав автобусом, котрим поверталася на відпочинок зі столиці до Калуша чергова «європейська» вахта. Там його мала зустріти мати «революціонера» з липкими руками. Проте її на гарячому застукали пильні земляки.
У два туго набиті мішки, як повідомила місцева інформагенція «Вікна», зловмисник запакував п’ять пар майже не ношеного зимового взуття, чотири зовсім нові теплі куртки, жіночі штани, кепку та фармацевтичні препарати на суму понад 200 гривень.
Речі та медикаменти, за рішенням Калуського комітету опору диктатурі, повернуть для потреб Євромайдану, а прізвище злодія потрапить на «Стовп ганьби», нещодавно встановлений у середмісті Калуша.
У приміщенні Київради, зайнятому євромайданівцями, позавчора спіймали двох злодіїв. За повідомленням сайта «Коментарі», двоє молодих жителів Донбасу промишляли крадіжками грошей та приватного майна, зокрема телефонів, у людей, які ночують у КМДА.
Самооборона — а це переважно «свободівці» та їхнi симпатики — знайшла у затриманих частину вкраденого, поставила на коліна в присутності громади, написала на лобі кожного слово «ВОР» та причепила пов’язки з написом «ЗЛОДІЇ!».
Люди біля мерії готові були вчинити самосуд, але охорона не дала бити цих уродженців Макіївки, примусивши лише публічно вибачитися за свої вчинки.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
