Справжнє вершкове масло — це корисний продукт, який роблять iз молока. Отже, ніяких рослинних жирів у ньому апріорі не може бути. Це якщо розглядати класичну технологію приготування. Якщо підключити здобутки хімічної промисловості й намагання виробників здешевити продукт — маємо молочно–рослинні жирові суміші, маргарини і спреди. Вони мають право на існування, але не повинні називатися маслом, і ціна їх для споживачів має бути нижчою.
«Ми уже не раз досліджували вершкове масло, — констатує керівник Центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Цей продукт вітчизняні виробники продовжують активно фальсифікувати. Із 50 зразків, які досліджували цього разу, аж у 12 знайшли рослинні жири. Якщо узагальнити: майже у кожній четвертій пачці, на якій написано «масло», споживачі отримують молочно–рослинні суміші».
Аж по 83 відсотки замінника молочного жиру експерти виявили у зразках «Масло солодковершкове селянське, 72,7% «Купи українське» та «Масло селянське 72,7%» ТМ «Пані Му» (На етикетках обох зазначено: «на замовлення СПД Балашов С.П. на ПАТ «Жашківський маслозавод», м. Жашків, Черкаської обл.» Ціна за 200–грамові пачки відповідно 10,39 та 10, 89 грн.. Цікаво, що «розфасовано на замовлення СПД Балашов С.П.» на тому ж самому маслозаводі у Жашкові ще одне масло тієї самої жирності за даними упаковки — солодковершкове селянське «Вершкове свято». Немолочних жирів у перевіреному зразку — 80 відсотків. (Ціна — 10,19 грн.) Трохи менше — 78,5 % немолочного жиру в так званого масла такої ж жирності «Томаківка Масляниця» (ТОВ «Интер–мол», м. Дніпропетровськ), яке купили за 9,35 грн.
Привертає увагу те, що є кілька виробників, чиї реквізити зазначені на продукції, яку однозначно можна назвати фальсифікованим маслом. Результати лабораторних досліджень це підтверджують. «Екстра Вологодське 82,5 %» від кримського виробника ТОВ «Чорноморський завод продтоварів» для ТОВ «Мегафуд», смт Чорноморське — це 57,7% немолочного жиру. Ціна — 15 грн. за пачку. Інше «Вологодське», але уже в іншій обгортці з написом «Одарочка краща господарочка» від цього ж кримського виробника — це 48,8 % немолочного жиру (14,95 грн. за пачку). Є й ще одна «Одарочка краща господарочка» у тесті — так зване масло жирності 73%, продукт, у якому насправді 67,3 % немолочного жиру (3,16 грн. за пачку). Напис «ТОВ «Чорноморський завод продтоварів» для ТОВ «Мегафуд», смт Чорноморське є ще на одному з антилідерів тесту — це «Вологодське» торгової марки «Эко Милк», в якому, за результатами лабораторних досліджень, 57,7% немолочного жиру. А ціна немала.
Продукт «Главмолоко. Масло селянське 72,6%» із радянським знаком якості, букви написів на упакуванні якого графічно нагадують назву ще дорогої для декого газети КПРС «Правда» від донецького ТОВ «Продукт України» — це 51,1% замінника молочного жиру. Трохи втішає лише порівняно невисока ціна — 10,74 грн. за 200 г. Хоча молочно–рослинна жирова суміш, напевно, мала б коштувати менше. «Солодковершкове масло бутербродне 72,4%» харківського ТОВ «Апрель» у качалочці півкілограмової ваги (найдешевше у тесті — 48,9 грн. за кілограм) — це 50,8% замінника молочного жиру.
Є ще три зразки з найменшим у тесті, але загалом із досить відчутним вмістом немолочного жиру. «Масло солодковершкове екстра «Смачне», 82%» від ТОВ «Гранд–мопродукт», смт Чутово Полтавської області — із 18,5% немолочного жиру. «Советское масло, селянське, 72,7%» від дніпропетровського ПП Труш — 23 відсотки замінника молочного жиру. (Із маслом «Селянським Дніпровським» цього виробника все гаразд) А ще «Масло селянське 73%» від ЗАТ «Заречненський молокозавод» Рiвненської області, в якому 30,1% немолочного жиру. Щодо останнього виробника, то він зазначений ще на кількох перевірених зразках масла: «Еталон» (упакування 250 г) та «Селянське Paolo ГОСТ» (500 г). У них сторонніх жирів не знайшли.
Узагальнюючи результати тестування вершкового масла, керівник Центру незалежних споживацьких експертиз Валентин Безрукий каже: «Цього разу ми вирішили не лише донести інформацію до споживачів, а й звернутися в Антимонопольний комітет і Держінспекцію з питань захисту прав споживачів. Для того щоб на ситуацію вплинули ці державні органи. Новою також є наша ідея звернутися до торгових мереж, зокрема тих, в яких ми купили для дослідження, як потім з’ясувалося, фальсифікати (у першу чергу, це мережі «АТБ», «Нове» й «Ашан»), щоб вони зі свого боку звернули увагу на якість продукції, яку реалізують».
Незважаючи на порівняно велику кількість фальсифікованої виробниками продукції, яку вони вирішили назвати маслом, вибрати на магазинних полицях якісний товар цього сегменту можна. Це відомі торгові марки: «Вершкова долина», «Наш молочник», «Мої корівки», «Злагода», «Фаворит», «Кринка», «Молокія», «Кагма», «Яготинське», «Добриня. Геркулес», «Люстдорф», «Клуб сиру», «Глобино», «Буренушка» (детальний перелік можна подивитися на сайті test.org.ua).
Для випічки або смаження господині часто купують не лише масло, а й дешевші, давно знайомі за назвою маргарини і порівняно нові на ринку спреди та інші рослинно–вершкові жирові суміші. Чим вони різняться поміж собою? Спреди й жирові суміші, виготовлені за держстандартом ДСТУ 4445:2005 (якщо ми хочемо точно знати, що їмо, варто запам’ятати деякі комбінації букв і цифр), мають містити не менше 25 відсотків молочного жиру. Як правило, спреди виготовляють за технологією перетерифікації — це перетворення рідких рослинних жирів на тверді, у процесі якого не утворюється надмірна кількість шкідливих для серцево–судинної системи трансжирів. У складі маргаринів, зокрема й бутербродних, присутність молочних жирів не обов’язкова. А виробляють цю продукцію переважно способом гідрогенізації. У результаті тверднуть рідкі рослинні олії, але можуть утворюватися багато трансжирів.
Перевірені 10 різновидів спредів і сумішей містили трансжирів не вище норми — менше 8 відсотків. Отже, безпечною для здоров’я є продукція такого класу з назвами «Тульчинка №1», «Тульчинка №2», «Тульчинка», «Хуторок Фермерський Рудь», «Домашній Щедро №1», «Фермерський» на замовлення «Укрпродуктгруп» на ДП «Старокостянтинівський молочний завод» Хмельницької області), «Кожен день Ворзельське» (для мережі «Ашан», на ТОВ «Виста», смт Ворзель Київської області), VIV (ТОВ «Молочний комбінат «Соколовський» Кіровоградської області) «Українське» (севастопольське ПП «Сім вітрів»), «Дві корівки» (ПАТ «Галичина», м. Радехів, Львівської області).
Дослідження десяти різновидів маргаринів показали менш втішні результати. Норму за трансжирами — менше 8 відсотків — витримали лише два: «Добрий кухар» (7,353%) та «Світанок Віста» (6,6%). В інших результати такі:
«Олком Молочний» (Київський маргариновий завод) — 8,759% трансжирів;
«Щедро» (Львівський жиркомбінат) — 11,793%;
«Запорожский Столичний» маргарин (Харьківський жировий комбінат) — 8,706%;
«Запорізький» кулінарний жир (Харьківський жировий комбінат) — 14,834%;
«Колобок» (ПП «Сім вітрів», м. Севастополь) — 8,192%;
«Молочная долина» (ПП «Сім вітрів», м. Севастополь) — 10,48%;
«Маселко» («Імперія жирів», Волинська область) — 11,638%;
«Оллі» (Запорізький масложиркомбінат) — 11,33%.
Що купувати — це індивідуальний вибір кожного споживача. Громадські захисники прав споживачів лише доносять інформацію, уточнюючи, що результати стосуються винятково перевірених зразків продукції.
Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>
У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>
Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>
У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>
Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>
Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>
