Люстрація на марші

06.12.2013
Люстрація на марші

Націоналісти піднімають червоно–чорний прапор біля Будинку уряду. (Рейтер.)

Життя Євромайдану вчора йшло своєю чергою. Зранку — пікетування Генпрокуратури та Кабінету Міністрів, у результаті якого на флагштоці перед Будинком уряду активісти «Свободи» підняли червоно–чорний прапор. У цей час Прем’єр–міністр Микола Азаров на засіданні Ради міністрів ОБСЄ заявив, що серед протестувальників «є екстремістські сили, які проводять зараз лінію на захоплення державних установ і будівель».

Народний депутат від «Батьківщини» Леся Оробець повідомила приємну новину: 21 людину з тих 34, хто зник після розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада, вдалося розшукати. «Вони живі, здорові, більшість зараз із родичами, хоча є й такі, які повернулися на Майдан і готові стояти до кінця», — написала парламентарій у своєму «Фейсбуці», опублікувавши імена тих, чиє місцезнаходження досі залишається невідомим. Деяких зниклих після побиття студентів–євомайданівців ініціативна група на чолі зі співачкою Русланою знайшла у лікарні швидкої допомоги... у відділенні отруєнь.

Пізніше заступник Ген­прокурора Юрій Ударцов на засіданні комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин заявив, що зниклих розшукують і правоохоронці. За його словами, на момент відкриття кримінального провадження зниклими безвісти вважали 40 осіб, потім 18 із них було знайдено, і тепер розшукують 22 людини.

Тим часом «УДАР» почав укладати «люстраційний список» чиновників, які чинили тиск на Євромайдан, та правоохоронців, що його розганяли. У попередній варіант списку, який оприлюднила прес–служба партії, вже внесли суддів, які забороняли проведення мирних мітингів на підтримку євроінтеграції, бійців «Беркута», які били учасників мирної акції, тощо. Очолюють перелік Віктор Янукович, Микола Азаров, Віталій Захарченко та низка інших високопосадовців. Активістів та учасників євромайданів по всій країні закликали доповнювати список. Після зміни влади його фігурантів обіцяють піддати люстрації і судити.

А міністр внутрішніх справ Захарченко на прес–конференції заявив, що подавати у відставку не збирається. «Якщо я піду у відставку, то буде вплив на органи внутрішніх справ, і це не дасть об’єктивно розібратися з тим, що сталося. Я хочу розібратися об’єктивно і неупереджено у всіх подіях. Якраз на цій посаді я можу це зробити».

Укладання списку «ворогів Євромайдану» міністр, відставки якого передусім вимагала опозиція, назвав злочином, оскільки це «не виключає можливості вираження проти них або їхніх родичів погроз». А отже, «такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність».

ПОЗИЦІЯ ВЛАДИ

 

Перший віце–прем’єр України Сергій Арбузов в інтерв’ю «5–му» каналу заявив, що влада готова обговорити питання позачергових виборів. На запитання журналіста про те, чи згоден він із учасниками мітингів на Майдані в тому, що вихід із ситуації — дострокові вибори, Арбузов відповів: «Однозначно».

Водночас на уточнююче запитання, чи має він на увазі дострокові парламентські й президентські вибори, перший заступник Миколи Азарова додав: «Ні. Я кажу, що ми повинні провести переговори. Сісти за стіл переговорів. І там, коли пролунають якісь пропозиції офіційні, їх обговорити... Я допускаю, що такі (про оголошення позачергових виборів Верховної Ради і Президента. — Ред.) пропозиції можуть пролунати. І я вважаю, що ми готові їх обговорити».

У свою чергу народний депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв заявив, що опозиція сяде з владою за стіл переговорів тоді, коли покарають винних у побитті мітингувальників. «Сідаймо за стіл переговорів дуже легко. Уряд — у відставку, Захарченка покарати. А далі — відкритий стіл переговорів», — наголосив нардеп.

 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

 

Місія Пета Кокса та Александра Кваснєвського може повернутися в Україну. Відповідне рішення було ухвалено вчора у Бюсселі на засіданні Конференції президентів. Це керівний орган Європарламенту, до якого входять президент, віце–президенти і лідери політичних груп ЄП. «Місія Кокса—Кваснєвського повинна залишатися в стані готовності відправитися в Україну, якщо в цьому виникне необхідність», — заявили в Європарламенті.

Також було вирішено, що Європарламент на пленарному засіданні 10 грудня розгляне питання «Східного партнерства» в цілому і ситуацію в Україні зокрема, а 11 грудня проголосує за резолюцію за результатами обговорення. Чергова сесія ЄП запланована з 9 по 13 грудня в Страсбурзі.

 

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>