Ночівля в Колонній залі Київради. (Рейтер.)
Загальна картинка Колонної зали Київради більше нагадує вокзал — брудна підлога, безліч сумок, ящиків і рюкзаків, стомлені люди з різних куточків України. Проте атмосфера тут зовсім не вокзальна, а дуже навіть дружня. Усім, хто тільки–но прибув, пропонують зігрітися, відпочити й поїсти. Також тут можуть надати медичну допомогу та запропонувати вибір житла. «Ми, щойно приїхали на мітинг до Києва, то відразу залишили свої координати, і буквально за кілька годин нас прийняла київська сім’я», — розповідає «УМ» студентка Львівського національного університету Ольга. Крім того, змерзлі на Майдані протестувальники можуть поспати й тут, на підлозі в мерії.
«Людей з кожним днем прибуває все більше, але, слава Богу, допомоги й рук вистачає», — розповідають «УМ» волонтери в Київраді.
Волонтер, дитячий тренер із флорболу, приїхав зі Львова у Київ автостопом: «Три дні не спав, переживав і зрозумів, що треба їхати в Київ, бо ж не знаходиш просто собі місця. У мене був шок, коли я потрапив всередину КМДА. Настільки все добре організовано, що передати важко. Не віриться, що я перебуваю у центрі столиці, в зайнятій опозицією державній установі».
«Одягу дуже багато — ми його роздаємо усім, кому потрібно зігрітися. Дякуємо киянам, вони нам дуже допомагають», — розповідає волонтер Дмитро Науменко.
Інформація, ніби мітингувальники окупували всю будівлю і перешкоджають роботі працівників КМДА, не підтвердилась. Кореспондент «УМ» пройшов по всіх поверхах установи і переконався, що майже в кожному кабінеті міські чиновники працюють за звичним розкладом. Єдине — що на роботу не з’являються глава адміністрації Олександр Попов та секретар Київради Галина Герега. А пункти обігріву знаходяться лише на першому поверсі та в Колонній залі.
Як пояснив «УМ» депутат Київради від партії «УДАР» Андрій Странніков, «те, що ми організували тут пункти обігріву для людей, не означає, що працівники КМДА не можуть потрапити на роботу. Ми відразу зазначали, що не перешкоджатимемо їхній діяльності. Це вже їхня проблема, чому вони не виходять до праці».
«Думаю, що Попов відчуває перед киянами провину через ситуацію із «Беркутом», оскільки розгін Майдану відбувся саме через те, що саме в ту ніч нібито потрібно було встановлювати ялинку. І 1 грудня кияни теж не забудуть, адже через його вказівку було подано позов до суду щодо заборони проводити мітинги в центрі столиці», — каже «УДАРівець».
Странніков зазначає, що опозиційні депутати намагалися встановити зв’язок із паном Поповим, проте не вдалося. Також відомо, що до КМДА протягом тижня заходили провладні депутати, проте люди їх засвистали.
Деякі експерти стверджують: захопленням цієї будівлі опозиція остаточно делегітимізувала давно прострочену Київраду, яку слід переобрати.
Як розповіли «УМ» у Партії регіонів, вони обдумують, як краще витурити опозиційний натовп із Київради. «Повторювати події 30 листопада неприпустимо, ми хочемо по–іншому врегулювати цю ситуацію», — каже голова фракції ПР у Київраді Володимир Філіппов.
За його словами, у владі вже підраховують, скільки коштуватиме ремонт. «Зрозуміло, що ремонт потрібно буде робити якісний, тому що не можна, щоб приміщення КМДА мало поганий вигляд», — каже «регіонал».
Сам пан Філіппов вважає, що цю ситуацію мають «розрулити» ті, хто спрямував людей у мерію. «Через такі протести в киян можуть бути великі проблеми. Оскільки потрібно буде виділяти немалі гроші на відновлення КМДА, оскільки вікна побиті, стіни розмальовані і працювати в такому стані неможливо. Це страшно, тому що двері з КМДА останній раз виносили лише німці, а тепер — свої ж громадяни», — зазначає «регіонал».
«У найближчі два тижні Київрада не працюватиме. Наприкінці року і так були проблеми в міському бюджеті, а через ці мітинги будуть ще більші затримки, — каже Філіппов. — А як працювати, коли Попова й Герегу на роботу не пускають? Лідерам опозиції потрібно почитати книги з толерантності, можливо, вони зможуть зрозуміти, що захоплювати приміщення неприпустимо».
За словами Філіппова, мер Попов і так, однозначно, організував би в місті пункти обігріву — «він же теж людина, він розуміє, що люди мерзнуть». «Але водночас Попов організував би нормальну роботу КМДА. А через ці мітинги ми цього року не відзначили День інваліда і паралімпійця».
Багато хто порівнює ситуацію в КМДА з 2004 роком, коли це приміщення під час Помаранчевої революції теж було пунктом ночівлі й обігріву. Проте тодішній мер столиці Олександр Омельченко з власної ініціативи запросив людей до мерії. У 2004 ніхто на Хрещатик, 36 не вривався, усе було мирно.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
