Інформаційний фронт

06.12.2013
Інформаційний фронт

Найбільше інформації про протистояння влади і народу на «5–му каналі». (з сайта 5.ua.)

Два тижні українці — сотні тисяч людей — на майданах столиці, обласних центрів і невеликих містечок активно відстоюють своє право впливати на недолугі і злочинні рішення влади стосовно міжнародних і внутрішніх рішень. Спочатку людей збурило розпорядження Кабінету Міністрів про припинення євроінтеграційних процесів. Наступний пік напруги — непідписання Президентом Януковичем угоди про Асоціацію з ЄС у Вільнюсі 29 листопада, яке мало продовження вже ввечері у Києві: центр столиці зайняли «беркутівці», а о 4–й ранку вже наступного дня ці так звані правоохоронці безжально потрощили голови мирних мітингувальників, серед яких найбільше було студентів. По–звірячому бити демонстрантів продовжували і 1 грудня біля адміністрації Президента. Про ці та подальші події Євромайдану всеукраїнського масштабу, який активно підтримують європейські й американські політики й українці за кордоном, більшість людей в Україні отримували інформацію з екранів телевізорів і з iнтернет–ресурсів.
Рекорди новинарів

«УМ» уже писала, що навіть великі найдоступніші рейтингові «Інтер» та «1+1» у підсумкових програмах ще увечері 24 листопада — у день, коли лише у Києві на Євромайдані вперше за останні роки зібралося понад 100 тисяч мітингувальників, — показали реальну картину. В ефірі цих двох мовників, які постійно конкурують за першість у новиннєвому сегменті, відтоді постійно відслідковують гарячу тему. Взагалі, упродовж тижня зросли рейтингові показники випусків новин на всіх телеканалах. За даними компанії GfK, телеперегляд новиннєвих «5–го каналу» і «Каналу 24», які постійно, з інтервалом півгодини–година розповідали і розповідають про розвиток подій у Києві, робили включення з регіонів, озвучували позицію міжнародної спільноти стосовно подій в Україні, зріс у 4—4,5 раза.

«Плюси» із 2 грудня навіть запустили додаткові випуски новин і збільшили тривалість основних. Про протести говорять п’ять разів щопівгодини з 7–ї ранку, додатково о 14–й та о 20.40, близько опівночі — «ТСН. Ніч з Юлією Бориско». Прикметно, що 2 грудня стало днем пікової кількості переглядів для більшості новиннєвих сайтів в Україні. Рекорд доби встановив сайт ТСН.ua, який у понеділок відвідало 874 тисячі користувачів. Цей результат став найбільшим для вітчизняних новиннєвих сайтів. На другому місці — «Українська правда», на яку зайшли 819 тисяч відвідувачів.

За інформацією з ньюзруму «1+1», щоб подати максимально об’єктивну картину подій, редакторам періодично доводиться відстоювати свою позицію перед найвищим керівництвом. Наприклад, у день провладного майдану 29 листопада була видана вказівка вести репортаж iз цієї події одному з найсильніших журналістів, а з Євромайдану — початківцю. Новинарі таке рішення сприйняли як намагання надати ваги акції, яку організувала влада, і применшити значення опозиційної. Але в цілому, принаймні дотепер, журналісти ТСН подавали інформацію про протести і дії влади всебічно, намагаючись максимально дотримуватися стандартів журналістики.

Маніпулятори: не той Станіславський і провладна «Рада»

Найманіпулятивніші новини про мітинги протесту (якщо аналізувати канали, що є найрейтинговішими) дивляться глядачі ТРК «Україна», яка 47 тижня року належить найближчому до Президента Януковича бізнесмену Рінату Ахметову. (Канал протягом 47–го тижня року за аудиторією 18–54, вибірка «Вся Україна», у проміжку часу з 19–ї до 23–ї, у рейтингу Топ–10 телемовників посів 4–те місце). Скажімо, у підсумковому тижневику 1 грудня однобоко показали реакцію міжнародної спільноти на події в Україні. Прозвучав лише практично монолог Сергія Маркова — близького до російського президента Володимира Путіна політолога. У вечірньому випуску новин 3 грудня пустили сюжет про те, який безлад мітингувальники влаштували у Жовтневому палаці мистецтв у центрі Києва — свідченням цьому в кадрі був розкручений шланг для вогнегасіння, а ще юнак говорив: «У Львові не зайняли б Оперний театр». Далі показали бомжиху, яка бере собі якісь речі серед зібраних для мітингувальників...

«Перший Національний» у загальному рейтингу популярності вітчизняних телеканалів — не перший навіть у другому десятку. Але є державним і фінансується з держбюджету. Тобто живе за рахунок податків усього населення України. А ретранслює практично постійно позицію влади. Хто показував мітинг, організований Партією регіонів 29 листопада на противагу проєвропейському? Звичайно, «Перший». Хто першою новиною випуску намагався робити аварію у Чернігові і події у Гондурасі (це не іронія) тоді, коли у центрі столиці «беркутівці» скалічили десятки людей? Наш «Національний». У вівторок, 3 грудня, коли депутати не проголосували за відставку уряду Азарова, у програмі «Знак питання» синхронами народних депутатів від «Партії регіонів» маніпулятивно розказували про 5 млрд. доларів, які втратить Україна, якщо відмовиться від співпраці з Росією, а закадровий голос переконував: «Думки опозиції — як би владу отримати». Можна не сумніватися, що перед «Першим Національним» поставили завдання дискредитувати мітингувальників і опозицію. Постійно це роблять, наприклад, у проекті «Політтеатр» з ведучим... Станіславським — Костянтином, який виходить останнім часом щодня. 3 грудня в ефірі державного каналу також з’явилося відео з підписом: «Правоохоронці вилучають у помічника нардепа «Удару» бронежилети і спецзасоби «Беркута». Без вказування жодного прізвища. Це означає, що у влади визрів план «повісити» звірства «Беркута» на опозицію.

Ще один державний канал, ефір якого дивиться ще менше глядачів, ніж «Перший Національний», — «Рада». Парламентський телемовник, який також фінансується з держбюджету, у день після голосування за відставку уряду, крім окозамилювання з вуст урядовців, яке крутили і на «Першому Національному», розповідав ну про дуже «важливі» питання під час політичної кризи у країні: про відповідальність авіаперевізників перед пасажирами та про маловідомого російського актора Андрія Кузнєцова, який народився у Маріуполі (на екрані показували кадри, де до героя–багатолюба жінки спочатку майже одночасно приходять уві сні, а потім влаштовують йому розборки у реальності).

Вирішення протиборства влади, яка намагається зробити Україну «Малоросією» з обмеженими правами громадян, яких можна побити і запроторити у в’язницю за непокору, і демократичного вибору народу можливе лише за умови існування об’єктивного інформаційного поля. На нинішньому етапі влада не в змозі зробити підконтрольними найрейтинговіші приватні телеканали і кілька «малих» інформаційних. Зрозуміло, що за цим усім відбуваються перемовини власників медіа, в яких основні активи інші, із тими, кому вулиця скандує: «Банду — геть!». Хоча, можливо, для частини найбагатших людей України зараз уже так само цінний імідж, як і прибутки. У справжніх журналістів, яких недаремно називають четвертою владою, — точно проєвропейські орієнтири.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>