«Беркут»: ліквідувати чи судити?

Історія «хижого птаха»

Нагадаємо, що вперше «Беркут» шокував Україну ще у далекому 1995 році — під час похорону київського патріарха Володимира у Софійському соборі 16 липня. Тоді «беркутівці» влаштували криваву бійню представникам УПЦ КП (не дивно, що через 18 років саме ченці Михайлівського монастиря УПЦ КП надали прихисток студентам з Євромайдану, на яких оскаженілі спецпризначенці влаштували справжнє полювання в центрі столиці).

В останню каденцію Леоніда Кучми та під час президентства Віктора Ющенка бійці «Беркута» втамовували свою жагу до крові хіба що під час побиття на стадіонах країни футбольних фанатів. Але в останні три роки влада почала активно застосовувати «Беркут» (як і інші силові структури) для досягнення власних політичних та бізнесових інтересів. Найпоширенішою є практика застосування «беркутят» для придушення мітингів та демонстрацій, яка набула нової сили на тлі загального згортання демократії під час президентства Віктора Януковича. Водночас владна Партiя регiонiв застосовує «Беркут» для підтримки власних заходів.

Перешкоджання дія­льності журналістів, їхнє побиття та залякування, як, власне, і підприємців, які не підкорилися владі, окремі випадки побиття опозиційних політиків, а тепер уже й мирних громадян — усе це про діяльність бійців «Беркута» в останні роки, місяці, дні. «Космонавти» з кийками відзначаються застосуванням сили щодо простих громадян з особливою зухвалістю та жорстокістю. Чого не скажеш про інші спецпідрозділи: наприклад, бійці «Барса» Внутрішніх військ МВС значно стриманіші.

Нині вже підзабулося, як кілька місяців тому — 19 серпня, бійці «Беркута» через вибиті вікна увірвалися до Київської міськради і з нецензурною лайкою жорстоко побили кількох народних депутатів Верховної Ради. Зокрема, народний депутат Степан Кубів у результаті серії ударів отримав перелом кількох ребер, забій печінки та травми хребта. Народний депутат Едуард Леонов отримав сильний удар в обличчя й кілька ударів по нирках, що було зафіксовано на відеокамеру. Також бійці «Беркута» завдали побоїв народним депутатам Олені Кондратюк, Андрію Іванчуку, Віталію Яремі (до речі, колишньому керманичу столичної міліції, генералу у відставці), Роману Чернезі. Депутатські запити та заяви народних депутатів до органів прокуратури про жорстоке побиття з політичних причин не розглядалися до сьогоднішнього дня.

Шукайте «цапа–відбувайла»?

Враховуючи усе це, можна вже зараз припустити, що після звірячого побиття вночі 30 листопада 2013 року студентської молоді, оточеної бійцями «Беркута», покарано нікого не буде. На роль винних вже призначено «цапів–відбувайлів». Одним iз них уже став начальник столичної міліції Валерій Коряк, якого спочатку тимчасово усунули від виконання службових обов’язків до отримання результатів службової перевірки, а учора звільнили iз займаної посади.

«Після подій п’ятниці начальника ГУ МВС Києва звільнено, а з рештою всіх співробітників проведено роз’яснювальну роботу», — заявив Прем’єр–міністр Микола Азаров під час зустрічі з іноземними послами. Отже безжальним бойовикам iз «Беркута» просто пригрозили пальчиком, немов неслухняним хлоп’ятам...

Нагадаємо, що на час усунення пана Коряка від виконання обов’язків начальника київської­ міліції виконувачем обов’язків керівника столичної міліції було призначено начальника обласної міліції Київщини Валерія Мазана. Утiм ці кадрові рішення не зупинили «Беркут» від побиття десятків журналістів та простих громадян на вулиці Банковій після атаки провокаторів на кордони міліції, що утримувалися силами хлопців–контрактників iз Внутрішніх військ МВС.

Купа фото– і відеодоказів засвідчують, що чимало провокаторів після штурму міліції сховалися за її ж спинами. Натомість після того, як бійці ВВ отримали травми, з–за їхніх спин вилетіли «беркути» й почали гамселити всіх без розбору. Дісталося знову ж таки мирним демонстрантам, які перед цим створили «живий кордон» між провокаторами і міліцією. Багатьох­ добивали кийками навіть у приміщенні Спілки письменників України.

Провокатори на службі

Події на Банковій уже не призвели до демонстративного пошуку винних, пана Мазана ніхто не спитав (як його колегу Коряка) про надмірне застосування сили. І це не дивно. «Ні Коряк, ні Мазан не мають права наказувати спецпідрозділам «Беркута» з інших регіонів, будь–якій людині зрозуміло, що наказ застосувати силу батальйонам особливого призначення, які згідно iз законодавством є резервом міністра внутрішніх справ, може віддати тільки міністр внутрішніх справ, — пояснило «УМ» джерело в правоохоронних органах. — Той же Мазан міг лише координувати дії міліції на Банковій, але вказівки він отримував напряму з МВС! Вибачте, у нас чітка субординація, і такі рішення керівник обласної міліції, тимчасово призначений керівником столичної, просто не в змозі ухвалити».

Це підтверджує і екс–заступник глави МВС, нардеп Геннадій Москаль: «Я особисто знаю значну частину «беркутівців», які розганяли Майдан, і вони були прикомандировані з різних регіонів. Найактивнішим учасником цієї звірячої акції з боку міліції став «Беркут» Криму... Крім того, активну участь у побитті мітингувальників узяв «Беркут» із Дніпропетровської та Луганської областей.

За словами пана Москаля, Валерій Коряк, узявши провину за бійню на себе, просто прикрив від відповідальності міністра Валерія Захарченка та його заступників, «на яких лежить уся відповідальність». Нардеп Москаль звернувся до колишніх працівників МВС, які мають «безцінний оперативний досвід», вийти на мітинги і вирахувати серед натовпу провокаторів, щоб «не дати їм зробити свою чорну справу — пролитися крові».

Ліквідувати — не значить судити

Але повернемося до відповідальності рядових «беркутівців». Наразі все йде до того, що коли здоровань у бронежилеті, шоломі й з кийком у руках виходить і б’є беззахисних хлопців і дівчат, максимальне покарання, яке він може отримати, — це роз’яснювальна бесіда від начальства. І це при тому, що законодавство не дозволяє правоохоронцям таких дій. Затримувати і забивати — погодьтеся різні поняття.

Відтак слідчих прокуратури мало цікавлять фото окремих бійців, які «відзначилися» під час звірячого побиття, як на Майдані, так і на Банковій. Наприклад, побитий фотокореспондент «Рейтерс» Гліб Гаранич сфотографував одного зі своїх кривдників у погонах. Старший лейтенант «Беркута» бив журналіста ногами, а його колеги розбили йому голову кийками. Утiм ні МВС, ні Генпрокуратура досі не повідомили прізвища «правопохоронця», незважаючи на те, що портретів цього «перевертня» повно в мережі iнтернет.

До речі, омбудсман Валерія Лутковська за власною ініціативою майже одразу відкрила провадження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за повідомленнями, поширеними в засобах масової інформації щодо подій на майдані Незалежності в ніч на 30 листопада. «Відеозаписи тих подій, які знаходяться у публічному доступі, свідчать про те, що фізична сила, застосована працівниками міліції, була надмірною, — зазначає пані Лутковська. — Працівники міліції, застосувавши грубу силу, припинили мирне зібрання».

За словами Уповноваженого ВР з прав людини, мета провадження — ініціювати відповідне розслідування Генпрокуратурою України щодо законності дій співробітників міліції, застосування ними спецзасобів, затримання осіб і доставляння їх до відділу міліції, упевнитися в його прозорості та ефективності, а також забезпечити інформування громадськості про відповідальність тих осіб, які порушили закон. Валерія Лутковська просить потерпілих звертатися до неї із заявою.

І наостанок про законопроект позафракційного нардепа Міщенка, який пропонує ліквідувати «Беркут» узагалі. Текст цього «дітища» позафракційного обранця ще не оприлюднено, але вже зараз можна припустити, що, ухваливши такий закон, влада могла б розв’язати для себе проблему «кровожерливого спецпідрозділу». Бува, не на боці влади грає автор законопроекту?

Судіть самі, ліквідувавши «Беркут» можна вже й не притягувати до кримінальної відповідальності когось із «засвічених» пресою «космонавтів». Мовляв, покарали ж ліквідацією з подальшим звільненням. От тільки наївно сподіватися, що на місці ліквідованого «Беркута» не виникне новий спецпідрозділ з якоюсь новою хижою назвою на нашивці — якийсь «Яструб», наприклад. І під новою вивіскою гарантовано одразу працевлаштуються усі екс–«беркути», які так і не постали перед судом за завдання тілесних ушкоджень різної тяжкості мирним громадянам, перевищення службових повноважень, надмірне застосування сили і злісне хуліганство, врешті–решт.

Зрозуміло, що судити тих, хто виконував злочинний наказ, влада не бажає. Тож віддавати під суд окремих злочинців та ліквідовувати окремий підрозділ — таке завдання за наявності політичної волі має ухвалювати вже нова влада — новий Президент, новий уряд і врешті–решт, новий міністр внутрішніх справ.