Ранок 2 грудня. Фанерна барикада навколо Майдану з боку вулиці Інститутської. (Юрія САПОЖНІКОВА.)
«Під Кабміном уже сто тисяч стоїть! Пішли краще туди, а вже потім на Майдан», — таку розмову між двома чоловіками автор почув учора вранці на виході з метро. Утім побачене на вулиці Інститутській відрізнялося від почутого: сотні людей iз жовто–блакитними стрічками, з прапорами України та Євросоюзу спускалися від будівлі Кабміну до майдану Незалежності. Чимало з них по дорозі узагалі зникали в метро.
«Чого ж вас так мало?» — спитав хтось з новоприбулих протестувальників у тих кількох десятків чоловік, які стояли перед міліцейськими парканами на Банковій. «Інші тримають уряд в облозі» — пролунала відповідь.
І дійсно, всі вулиці, що ведуть до будівлі Кабміну у владному трикутнику, були перекриті автівками незгодних. Тут тобі і старенька «Нива», і новенький дорогий джип, і партійний мікроавтобус iз гучномовцем — усі прикрашені символікою Євромайдану. Заблокованими виявилися й урядові під’їзди та виїзні арки з боку вулиці Садової — біля кожного стояло з півсотні людей, які вправно обклеювали їх сатиричними карикатурами на можновладців та лаконічними гаслами.
«Провітрити Кабмін від казнокрадів!», «Вітя, здай владу!», «Захарченко — батько «тітушок», Янукович — їхній хресний», «Беркут» і влада — одна «бригада», «Виметемо мафію з України!» — це лише невелика частина дотепної народної творчості.
Ще о пів на сьому ранку перші півтори сотні протестувальників, що прийшли під Кабмін, скандували урядовцям «Доброго ранку!», наголошуючи на мирному характері своєї акції. Згодом сюди перейшла більша частина людей з майдану Незалежності (до семи тисяч), але згодом багато хто повернув назад. Вимагати відставки уряду Азарова станом на 13.00 лишилося близько 3–4 тисяч людей. Утім нові люди не переставали прибувати. Наприклад, колона з кілька сотень студентів фізфаку КНУ з’явилася тут саме по обіді, тож активну молодь присутні зустріли оплесками.
«Після завершення робочого дня тут буде набагато більше людей», — зазначив «УМ» один з активістів громадської ініціативи «Спільна справа», який саме наклеював товаришу на куртку наліпку зі словами «Я не піду з Майдану до відставки Януковича!».
«Скоро нас буде вдесятеро більше, але тоді ми вже не домовлятимемося з владою про умови їхньої капітуляції! Такий шанс у Януковича і Азарова є лише зараз!» — кричав у мегафон хтось із промовців.
На Майдані за ніч люди також забарикадувалися на випадок штурму. От тільки замість авто, як навколо Кабміну, тут використали конструкції «йолки на крові», новорічні прикраси, дерев’яні настили й будівельні лиштування комунальників та металеві паркани міліції, покинуті ними позавчора. На прохання столичної міліції розблокувати рух у центрі столиці і попередження про кримінальну відповідальність за блокування транспортних комунікацій, після пролитої «правопохоронцями» крові тут ніхто вже не зважав.
Один iз виступаючих нардепів від опозиції, кандидат історичних наук Олександр Сич звернувся до аналогій iз минулого. «Давньоримський діяч Катон Старший кожен свій виступ у Сенаті завершував однією фразою: «Карфаген має бути зруйнований!». І він таки добився цього. Так і ми маємо кожен свій виступ завершувати словами: «Уряд Азарова має піти у відставку! Янукович має піти у відставку! Ця влада пролила кров і має піти у відставку!» — полум’яно завершив свій виступ Олександр Максимович — «Катон» з Івано–Франківська.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
