Львів’ян побиття мітингувальників у Києві шокувало і образило. Люди в той же день сформували колони добровольців та вирушили до столиці. За різними оцінками, їхня кількість була майже 10 тисяч, хоча після оголошення загальної мобілізації мітингувальників, які вирушають на Майдан, стає все більше і більше. А «регіонали» з Миколаївського району на знак протесту оголосили про намір саморозпуску.
Ті ж, хто не зміг поїхати до Києва, вийшли в центр Львова. В обід 30 листопада у соцмережах з’явилася інформація, що львівський «Беркут» начебто відмовився розганяти мітингувальників у Львові, більше того, готовий захищати мирний мітинг, знявши форму. А захищати львів’ян мали б від нарядів «Беркута», які начебто прямували зі столиці. Львівський мер Андрій Садовий навіть заявив: «Якщо хтось має намір повторити подібне побоїще у Львові, перед ними постануть не лише кілька тисяч студентів, які зараз перебувають на львівському Євромайдані. У Львові вийде все місто!». На щастя, інформація не підтвердилася. А очільник міліції Львівщини Олександр Рудяк запевнив, що правоохоронці не перешкоджатимуть мирній акції.
Це стало сигналом для багатьох містян, які вирішили приєднатися до протесту. І якщо раніше на Євромайдані стояла здебільшого молодь, то після звірства в Києві місто справді перетворилося на один великий протест. Тепер вік протестувальників починається від малят iз батьками і закінчується людьми похилого віку. В неділю на віче вийшла рекордна кількість людей — 50 тисяч, які вимагали «Банду геть!» та помолилися за долю України. Зі сцени молебень правили представники практично всіх конфесій міста.
Університети мiста не працють (студенти на мітингу), як і багато інших недержавних установ.
У неділю на центральному майдані імені Лесі Українки зібралося майже десять тисяч лучан. На народному віче вони проголосили своє місто територією без Януковича. Ухвалена майданом резолюція вимагає відставки уряду, імпічменту Президента, а також звільнення голови Волинської ОДА Бориса Клімчука та голови облради Володимира Войтовича. Саме через їхнє втручання не відбулася позачергова сесія облради ще 28 листопада, де волинські обранці мали висловити своє ставлення до подій у країні.
У понеділок обличчя луцького Євромайдану було більше студентським. І хоч офіційно в місті не оголошено загальноміський страйк, тисячі молодих людей прийшли на головний майдан і попрямували колонами до обласної держадміністрації, щоб виконати волю народного віча — зняти портрети Януковича в кабінетах волинських чиновників. Делегація депутатів та активістів винесла портрети гаранта з кабінетів Клімчука, Войтовича і прес–служби ОДА. Колона мітингуючих пронесла ці портрети, перевернутi догори, центральним проспектом Волі до Театрального майдану й побила їх на головній сцені Майдану. Одним iз портретів прикрасили ялинку на майдані.
Із вівторка в Луцьку мають оголосити загальноміський страйк. А Ковель за прикладом лучан теж оголосив своє місто територією без Януковича.
У нiч, коли відбувся кривавий розгін Євромайдану в Києві, в Івано–Франківську невловимі досі «тітушки» жорстоко побили активіста місцевого студентського руху опору Максима Кицюка. Він, студент–заочник, приїхав зі свого рідного Севастополя на залікову сесію до Івано–Франківського Національного університету нафти і газу і протягом кількох днів став одним із харизматичних лідерів прикарпатського Євромайдану, за що й поплатився, потрапивши під гарячу руку провладних регіональних бандитів. Наразі президія Івано–Франківської облради виділила 10 тисяч гривень на лікування Максима Кицюка, котрий перебуває в обласній лікарні, а прикарпатська міліція, як заявило її керівництво, «докладає всіх зусиль для пошуку та затримання» кривдників студентського вожака.
Вiдтак після добової паузи акції протесту на Івано–Франківщині поновилися з подвоєною силою. Минулої неділі під стінами місцевого «білого дому» за участі близько 15 тисяч прикарпатців відбулася спільна сесія обласної, міської та місцевих рад на підтримку столичного Євромайдану. А вже з понеділка по всій області розпочався безстроковий страйк із вимогами негайної відставки антинародного уряду Миколи Азарова та боязкого Президента Віктора Януковича. Міський голова Віктор Анушкевичус і його заступники з понеділка пішли у відпустку без збереження заробітної плати. «Саме в такий спосіб ми виявляємо солідарність зі страйкарями, оскільки, згідно з чинним законодавством, державним службовцям заборонено страйкувати», — пояснив Анушкевичус. Із держустанов міста викидають портрети чинного глави держави, деякі місцеві ради проголошують свої території вільними від Віктора Януковича.
Після багатотисячного народного віча (за різними даними, в ньому взяло участь від 10 до 15 тисяч осіб) у Тернополі розпочався безстроковий загальноміський страйк. Відповідне рішення ухвалила позачергова сесія міської ради, яка відбулася разом iз віче на центральному майдані обласного центру. Відтак iз понеділка в місті працюють лише ті підприємства, заклади й установи, діяльність яких необхідна для підтримки його нормальної життєдіяльності, зокрема комунальні служби, лікарні, дитсадки тощо. У школах навчаються лише молодші класи, перший урок для яких був присвячений політичним подіям, що відбуваються в Україні.
На згаданій сесії міськради також прийняли звернення з вимогою відставки Кабміну, Президента та перевиборів Верховної Ради. А депутати Тернопільської облради в понеділок проводили свою виїзну сесію з такими ж вимогами у Києві. Зранку в понеділок більше тисячі тернополян також пікетували обласну держадміністрацію, пропускаючи чиновників у приміщення лише через «ганебний коридор». Не виключено, що роботу місцевої виконавчої влади буде взагалі заблоковано.
Протестні заходи на тернопільському Євромайдані координує спеціально створений оргкомітет, він же реєструє і відправляє на Київ усіх бажаючих приєднатися до масових акцій протесту в столиці.
У неділю на майдані у парку імені Лазаря Глоби зібралося небачена, як для Дніпропетровська, кількість людей. Пізніше ЗМІ напишуть, що учасників акції протесту було понад три тисячі. У Дніпропетровську вона мала особливий підтекст. Адже тут Євромайдан було розігнано на підставі рішення Адміністративного суду, але чомусь не руками судового виконавця, а місцевих «тітушок» — спортсменів, кураторство над якими приписують впливовому місцевому нардепу–«регіоналу».
Проте минулої неділі дніпропетровські «тітушки» знову сумно відзначилися. Постраждали четверо чоловіків, які мали їхати до Києва на авто. Близько 22–ї години вони заїхати на привокзальну площу, щоб підібрати п’ятого компаньйона. Як розповів «УМ» депутат Бабушкінської райради Дніпропетровська Микола Хоменко, знайомі йому за провокаціями на інших масових акціях молодики спортивної статури спершу почали біля їхнього автомобіля демонстративно штовхатися, аж доки один iз них не впав на двері, змусивши вийти водія. Після цього «тітушки», попередньо уточнивши, що машина має їхати до Києва, стали завдавати чоловікам численних ударів. Добряче дісталося всім чотирьом.
Нападників наразі затримано і правоохоронці повідомляють про відкриття кримінального провадження за ч. 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
Підсумок учорашнього позачергового засідання місцевого парламенту загалом був прогнозований. Виступи депутатів провладної партії, які передували ухваленню остаточного рішення, перетворилися на суцільну антимайданівську істерію, що зводилася до «страшилок» на кшталт: «фашизм набирає силу», «кримчани не повинні стати гарматним м’ясом» тощо. Слушні ж заклики до діалогу і здорового глузду депутатів фракції «Курултай–Рух» Рефата Чубарова, Леоніда Пілунського депутатська зала заглушувала тупотом ніг. А тон цьому настрою задавав сам спікер Володимир Константинов, котрий фактично жодним словом не обмовився щодо жорстокості силовиків стосовно мітингувальників і журналістів у Києві. 76 голосами із 78 депутати ухвалили звернення до Віктора Януковича, де просять не допустити реваншу політиків–банкрутів, які «знову вводять у політичний оборот тваринну ненависть до всього, що складає цивілізований зв’язок народів України і Росії». На цій підставі вони просять гаранта Конституції вдатися до всіх доступних методів для відновлення громадського порядку, «не зупиняючись, якщо цього вимагатиме ситуація, перед запровадженням надзвичайного стану».
Харківським Євромайданом уже більше тижня слугує невеликий простір біля пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку, оскільки площу Свободи, розташовану неподалік, комунальники екстрено готують до святкування Нового року. Учора на ній з’явився двометровий металевий паркан, що остаточно перекрив доступ мітингувальникам.
Зупинити масові акції протесту мер Геннадій Кернес на початку минулого тижня спробував також спеціальним розпорядженням про введення у місті карантину з причини «підвищення рівня захворювання на ГРВІ». Кілька днів поспіль люди виходили на протести у медичних масках. Але невдовзі «лікарський» циркуляр владі довелося відмінити через необхідність терміново провести мітинг на підтримку позиції Президента у Вільнюсі. Останній захід запам’ятався не стільки активністю підприємців, орієнтованих на російський ринок, скільки оригінальною витівкою пана Кернеса, який вийшов на трибуну в спортивному одязі з велосипедом. У такий спосіб міський голова, очевидно, прагнув продемонструвати свою близькість до європейських стандартів.
Після розгрому київського Євромайдану харків’яни вирушили до будівлі облдержадміністрації. Серед гасел, які вони тримали в руках, були не лише заклики до підписання асоціації з Євросоюзом, а й вимоги про відставку чинної влади. Дісталося на горіхи і Геннадію Кернесу з Михайлом Добкіним, що вже тривалий час мають імідж нероздільного правлячого дуету з підмоченою репутацією. Найбільш знаковою подією недільного харківського Євромайдану стало рішення розірвати прапор Партії регіонів, що й було зроблено під речівку «Ми прощаємося з минулим». Натомість прапор Євросоюзу на мітингу з’явився у формі величезного синього полотнища, на якому люди залишили відбитки своїх долонь, змочених у жовту фарбу. Там же діти і молодь намалювали золоті зірки. На мітингу звучали заклики розформувати спецзагони «Беркута» й відправити їх на сільгоспроботи. А також була ухвалена резолюція, автори якої, крім усього, звернулися до НАТО з проханням «попередити Росію про невтручання у справи України».
Ще одним результатом майдану стало створення у Харкові Комітету протидії диктатурі, до складу якого ввійшли представники опозиційних партій та рухів, а також відомі громадські діячі міста. Вони вже закликали городян пікетувати позачергову сесію облради, яку, на їхню думку, скликали вчора, аби просити Президента ввести в країні надзвичайний стан. Правда, цю інформацію вчора зранку спростував голова облради Сергій Чернов, повідомивши, що депутати дійсно «вимагатимуть забезпечення законності й порядку на території усієї держави, але не шляхом введення надзвичайного стану».
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
