Життя під зорями

Те, що шосту добу відбувається на Євромайдані, не просто протест і вимога підписати Асоціацію з ЄС. Це, швидше, революція економістів, філософів, художників, музикантів, громадських діячів. Тут немає політичних гасел, зірок і лідерів. Тут ніхто нікого не критикує, навіть гасло: «Хто не скаче, той москаль» змінили на «Той, хто скаче — за ЄС!»

«Це не шоу — це життя!»

Євромайдан нагадує фестиваль. Цілу ніч до сьомої ранку звучать регі, реп, рок, поп. Найчастіше студенти «замовляють» пісні «Братів Гадюкіних» («Чуваки, всьо чотко», «Файне місто Тернопіль»), «Океан Ельзи» («Вставай»), «Мед Хедс» («Надія є!»), «Тік» («Люби ти Україну»), «Мандрів» («Не спи моя рідна земля»), Марії Бурмаки («МИ йдемо»), «От Вінта» («Дарма я наївся цибулі»), Олександра Положинського та Андрія Підлужного («Не кажучи нікому»), ТНМК («Молодець»). Виявилося, що у нас є пісні, які можна співати «під революцію».

У діджея Євромайдану навіть немає плей–листа. Молодь на флешках приносить пісні й просить прокрутити ту чи іншу, важливо тільки, щоб музика була енергетична і не давала встояти на місці. Невгамовна ведуча Євромайдану Руслана Лижичко, читаючи з планшета негативні коментарі на зразок «вони поховали Майдан», обурюється: «Вони думають, що це дискотека. Це не шоу — це життя. Нам просто холодно, і ми гріємося. Може, люди не розуміють. Приходьте на Майдан і все побачите».

Дуже затребувана музика, під яку можна стрибати. Тому музиканти, які без гонорару та якісного звуку грають по кілька пісень, вибирають революційний та драйвовий репертуар. Як–от «Гайдамаки». Вони щоночі запалюють серця Майдану повстанськими піснями «Гей, Іване, годі спати» та «Загін не помітив втрати бійця». Дівчата з гурту «Фолькнери» співають народних пісень під ритм барабанів. Фома під гітару згадує хіт Помаранчевої революції «Не спи, моя рідна земля». Тарас Компаніченко з «Хореєю Козацькою» нагадують минуле історичними піснями про Мазепу та інших лицарів. Львів’янин Ростислав Хитряк із Німеччини читає реп Revolution Ukraine, який уже встигли охрестити гімном Євромайдану.

Минулого четверга, коли люди вперше вийшли на вулицю, ніхто не думав, що акція протесту стане безстроковою і щодня збиратиме тисячі людей, а отже, ні в кого не було ідей та гасел. Та з кожним днем Євромайдан оживає культурно, виробилися певні традиції. Наприклад, щогодини, коли на головному годиннику, що на Будинку профспілок, вибиває «00.00», Руслана, поклавши руку на серце, починає у мікрофон співати Гімн України. «Це найбільш енергетична пісня України. Вона зігріває і підбадьорює дух», — зізнається студентка Наталя, яка третю ніч проводить на Майдані.

Найбільше революціонерів тішить акція «Обійди сусіда і поцілуй». Молодь активно обіймається, всі без будь–яких застережень цілують одне одного в щоки — як на Великдень. Хлопці виходять на сцену і зізнаються у коханні своїм дівчатам, просять вийти за них заміж. «Майдан, підтримайте мене. Моя дівчина дивиться трансляцію. Покажіть їй, що я хороший хлопець і вартий її», — звертається до побратимів студент–революціонер Олександр.

Удень не так холодно, тому трішки легше. Молодь зі сцени читає вірші Тараса Шевченка, Сергія Жадана або й Каті Бабкіної та інших маловідомих поетів. Інколи на екрані навіть показують кіно про революцію. Але кінопокази не мають великого попиту, тому що екран маленький, його можуть бачити десятки людей, не сотні. Врешті, просто холодно стояти на місці — на градуснику «нуль». Уночі найважче. Але стояти важливо вночі, бо саме тоді прокидаються розташовані в далеких часових поясах Америка та Австралія. Вони дивляться трансляцію в інтернеті й підтримують українську молодь.

Мова гасел

Із першого дня Євромайдан підтримали художники Олександр Ройтбурд, Олекса Манн, Іван Семисюк, Микита Кадан, Андрій Єрмоленко, письменники Андрій Бондар, Павло Коробчук та Світлана Поваляєва. Їм запропонували взяти на себе розробку креативних ідей, художньої ідеології Майдану. «Не треба культових українських гасел–страшилок типу «смерть ворогам» і таке інше. Хай їх волають старі сивочубі козаки в смушкових малахаях і спортивних штанях», — заявив Олекса Манн.

Провівши мозковий штурм, творчі люди запропонували низку гасел: «Рівний хребет неактуальний в труні», «Техно–мінімал проти шансону», «Творчість — це Європа», «За різноманіття. Проти одноманіття», «Упирі мають бути в кінофільмах», «Європа — це твоє право бунтувати», «Не хочу шкодувати», «ЄС — рейв. ТС — треш», «В Європу без лєсоповала», «Угода або накуй!», «ЄС — це сексуально, а ТС — ето сольно», «Хай навіть гопнік стане єврогопніком» та десятки інших. Ці заклики відучора регулярно зачитують зі сцени, молодь активно їх підтримує, піднімаючи кулачки вгору.

Ідея гасел припала до душі і Руслані. Вона на весь Євромайдан оголосила свій номер мобільного телефону і попросила пересилати вірші та слова підтримки. Як співачка отримує есемескою тільки нову «кричалку», вона відразу нею ділиться з Майданом. Наприклад, «Кожному киянину по львів’янину», «Перебори свою лінь заради майбутніх поколінь».

Коли на Євромайдан прийшли політики, історик Володимир В’ятрович, який на пару з Русланою зі сцени підтримує революцію, попередив їх, щоб не було ніякої політичної та партійної риторики. Лідери опозиції зрозуміли настрій та силу студентства, коли з натовпу під час їхніх виступів почали долинати ритмічні вигуки: «Досить!». «Майдан не можна очолити. Можна стати тільки його частиною», — підсумувала Руслана виступи політиків.

Єдині заклики, які сприймаються зі сцени, — це знімати все на відео і виставляти в інтернет. Євромайдан показує потужний приклад використання нових інформаційних технологій в політичному і громадському житті країни. Хештег #Євромайдан став відправною точкою для комунікації протестуючих по всій країні. «Зніміть себе на Євромайдані, ваші діти і правнуки будуть вами гордитися», — закликають журналісти сайту громадського інтернет–телебачення «Спільнобачення», яке цілодобово веде трансляцію з Майдану.