Майданні справи

Міністерство внутрішніх справ побоюється силового захоплення влади і закликає громадян не піддаватися на провокації щодо штурму будівлі Кабміну тощо. Учора на Богомольця, 10 нагадали, що за порушення громадського порядку законодавством передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Про те, що силовики не чіпатимуть мирних мітингувальників, але обо­в’язково відреагують у разі порушення закону, в інтерв’ю чотирьом телеканалам заявив і Президент Віктор Янукович.

Утім силові органи реагують уже майже тиждень: інформаційний простір переповнений повідомленнями про відкриття чергового кримінального провадження за фактами вуличних протистоянь. Точну кількість таких «Майданних справ» «УМ» не змогли назвати ні в МВС, ні в Генпрокуратурі: мовляв, слідчі працюють в обох відомствах і завдання підрахувати адміністративні протоколи або кримінальні провадження проти прихильників євроінтеграції керівництво не ставило. Проте з відкритих джерел відомо, що лише в Києві слідчими міліції та прокуратури розслідується близько двох десятків таких «вуличних» проваджень, тоді як у регіонах країни — в рази менше.

Так, у столичній прокуратурі повідомили «УМ», що на початку цього тижня до правоохоронних органів надійшло 16 заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень під час акцій лише у Києві. Зокрема, після акції біля Кабміну 24 листопада (тоді відбулися зіткнення учасників акції з «Беркутом», коли останні розчищали шлях для представницького авто якогось можновладця) відкрито кримінальні провадження за ч. 2 ст. 342 (опір працівникові правоохоронного органу) та ч. 3 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу. Арештовано двох «свободівців», одному з яких під час затримання зламали руку. Ще одне провадження відкрито за фактом перешко­джання комунальникам у демонтажі наметів на майдані Незалежності.

Але найрезонанснішим, звісно ж, є прова­дження, відкрите за перешкоджання діяльності співробітникам СБУ, витягнутим нардепами та активістами з мікроавтобуса зі спеціальною апаратурою для прослуховування. Прокуратура вже призначила низку експертиз щодо цього інциденту.

Не відстають і слідчі столичної міліції, які відкрили провадження за фактом бійки під Каб­міном за участю семи львівських студентів, у рюкзаках яких нібито знайшли цеглини. Серед затриманих опинився і син опозиційної депутатки Тетяни Слюз, тому хлопців невдовзі відпустили. Студенти закидають «беркутівцям» жорстоке побиття (декому поламали ребра), розповідають, що їх затримали не під Кабміном, а в авто, припаркованому аж на проспекті Перемоги. Нібито їх переплутали з якимось злочинцями. Дії бійців «Беркута» та законність відкритого ними провадження вже перевіряє прокуратура.

Зауважимо, що саме статті Кримінального кодексу про «хуліганку» та опір найчастіше застосовують при відкритті проваджень по всій країні. Але є й винятки. Окреме провадження слідчі прокуратури відкрили й за фактом завдання тілесних ушкоджень працівниками міліції нардепу Андрію Парубію на Європейській площі 25 листопада. Чи дійсно обранцю зламали палець, перевіряють слідчі.

За спроби встановити намети на центральних площах обласних центрів правоохоронці переважно обмежуються складанням адміністративних протоколів. Так було в Черкасах і в Одесі. Наприклад, Приморський райсуд Одеси спочатку відпустив затриманих міліцією нібито за дрібне хуліганство та непокору активістів «Дем­Альянсу» Олексія Чорного і В’ячеслава Шкрибиляка (які у свою чергу закидали міліції побиття), але вже наступного дня той самий суд слухав справу в закритому режимі і кардинально переглянув своє попереднє рішення. Пана Чорного визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, тож суд вирішив арештувати його на п’ять діб (на час оскарження цього рішення лідер «ДемАльянсу» перебуватиме на волі).

А от у Дніпропетровську адмінпротоколами не обійшлося. Слідчі обласного Главку міліції відкрили провадження за фактом розгрому Євромайдану невідомими спортсменами знову ж таки за «хуліганською» статтею.