Микола Кучук з рослиною, якiй вживлено ген медузи.
Абревiатура «ГМО» ще й досі лякає пересічного українця, адже вирощені в такий спосіб овочі та фрукти називають не інакше як їжею Франкенштейна. «Проте ГМО сьогодні — це не тільки харчі, — наголошує директор Інституту клітинної біології та генетичної інженерії Микола Кучук. — Наприклад, інсулін, який нині рятує життя мільйонів хворих на діабет, теж свого часу був отриманий генетичним шляхом. У такий же спосіб отримано так звані рекомбінантні білки, починаючи від антитіл, якi необхідні в лікуванні онкологічних захворювань, а також інші білки, що входять до складу противірусних препаратів і захищають людину від того ж грипу. Словом, ідеться про величезний спектр фармацевтичних препаратів, які неможливо отримувати без використання генетично модифікованих організмів. А якщо й можливо, то ті технології є вкрай дороговартісними».
Що ж до власне харчів–ГМО, то оті наліпки, які ми бачимо сьогодні на будь–якому продукті з магазинної полиці, є великим обманом споживача, наголошує Микола Кучук. По–перше, вони є навіть на воді, солі, олії, тобто продуктах, де їх не може бути, оскільки вони не містять білків. По–друге, навіть наліпка «Без ГМО» на ковбасі не дає жодної гарантії, що їх там дійсно немає. Так, вирощування і використання харчовою промисловістю ГМО в Україні заборонене. «Але коли ми взяли більше 300 зразків різного насіння сої, кукурудзи, ріпаку та перевірили їх, то виявили серед них 25 позитивних. Тобто це — генно–модифіковані рослини, — каже Микола Кучук. — Причому закуповували насіння як у офіційних представників, так і на звичайних базарах. Із приводу сої, яку вирощують в нашій країні, скажу, що її важче знайти не трансгенну, ніж навпаки». А вона ж входить до складу і ковбаси, і майонезу, і солодощів, і заморожених напівфабрикатів тощо. При цьому господарства та фермери, які вирощують трансгени, найімовірніше, й самі про це не підозрюють. Микола Кучук каже, що це рано чи пізно може обернутися для сільгоспвиробників катастрофою. Адже багато зерна ми експортуємо в Європу, проте якщо там у нашій нібито нетрансгенній кукурудзі виявлять ГМО, ми можемо втратити цей ринок, бо обману там не потерплять. Вихід, вважає вчений, один — офіційно визнати і зареєструвати в Україні ГМО та розробити відповідну законодавчу базу.
А як же небезпека, яку начебто несуть у собі генно–модифіковані організми? «Достовірних і науково підтверджених даних про небезпеку ГМО немає, — каже доктор біологічних наук Борис Сорочинський. — Пестициди, які ми тоннами виливаємо на поля, теж шкідливі. Але якби не вони, то ми не змогли б прогодувати ту кількість людей, яка сьогодні населяє нашу планету. Та ми ж не відмовляємося від їх використання. Хоча знаємо, що вони викликають рак, що через них вимирає велика кількість птахів і комах. Коли вже говорити про позитивні ефекти для довкілля, то в країнах, де офіційно зареєстровано й вирощують ГМО, це дозволило в рази зменшити використання пестицидів, гербіцидів та засобів захисту рослин. Трансгенні рослини теж не просто винайшли й одразу випустили на поля, їх, перш ніж вирощувати промислово, довго вивчають. І, за висновком багатьох дослідників, біотехнології та трансгенні рослини не є більш небезпечними, ніж, наприклад, організми традиційної селекції».
...У кімнаті–теплиці, де підростають вітчизняні трансгенні рослини, яскраве світло аж сліпить очі. «Підсвітка у нас увімкнена 16 годин на добу, а решту частину доби рослини сплять, — розповідає науковий співробітник інституту Юлія Лучаківська. — Температура тут постійно утримується на рівні 21–24 градусів тепла». Уся кімната заставлена металевими стелажами, на яких розміщені ємності з паростками рослин. Це і морква, і тютюн, і люцерна, і топінамбур, і арахіс, які отримали нові властивості завдяки генній інженерії. Здебільшого в учених до цих рослин, так би мовити, медичний інтерес, а не продовольчий. Тобто їм намагаються надати властивостей, які були б корисними з лікувально–профілактичної точки зору. «Я, наприклад, є автором моркви, яка експерсує ген інтерферону людини і туберкульозних антигенів», — додає Юлія Лучаківська. Тобто така морква, спожита людиною, буде активно боротися в її організмі зі збудником туберкульозу та вірусами. Йдеться, по суті, про їстівні вакцини, які мають більше переваг перед звичайними — вони не потребуватимуть жорстких умов зберігання і транспортування, а коштуватимуть значно дешевше, по суті за ціною моркви, а не фармпрепарату.
А ось і лабораторія, де вчені займаються тією самою магією перетворення звичайних рослин на трансгенні. Головне устаткування тут — спеціальна гармата. «Вона призначена для переносу гену в рослину, — пояснює Юлія Лучаківська. — Це можна робити різними способами. Наприклад, за допомогою бактерій або під мікроскопом за допомогою мікроголок. Але це дуже трудомісткий процес. Значно спрощує його біобалістична трансформація безпосередньо в клітину, тобто з використанням генної гармати. Як це відбувається? Чашку з рослинним матеріалом поміщують у камеру, там створюють вакуумний простір, під дуже високим тиском гармата вистрілює потрібною нам ДНК, яка попередньо зв’язується з частинками вольфраму або золота, просто в клітину рослини». От і маємо ГМО.
А ось у темній кімнаті вчені демонструють ще одне своє досягнення. Ввімкнувши інфрачервону лампу, бачимо рослину, листя якої... світиться. Виявляється, їй вживлено ген медузи. Завдяки цьому рослина набула унікальних якостей — вона виробляє речовину, яка успішно бореться з раком молочної залози. На її основі можна було б створити вакцину від цієї небезпечної хвороби. Проте... «Винайти і впровадити в життя — то дві великі різниці», — з сумом констатує Микола Кучук.
Та попри успіхи вчених у біотехнологіях, «їжу Франкенштейна» чомусь не поспішають масово легалізовувати. Українські вчені наводять у відповідь такий приклад: у 1802 році, коли почали вакцинацію від віспи, теж був величезний спротив. До сьогодні дійшли карикатури, які малювали тогочасні художники: у вакцинованого виростали ріжки, хвіст і ще бозна–що. Проте вакцинацією людство практично поставило крапку в історії тієї смертельної хвороби. Ще в 1979 році Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно повідомила, що віспа людини ліквідована завдяки щепленням.
Українські вчені вважають, що аналогічна доля чекає і на ГМО — людство рано чи пізно прийме трансгенні рослини, інакше просто не виживе. Рослини традиційної селекції не зможуть з ними конкурувати.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
