Вигравати, так з гумором

Радість, сміх та жарти — власне з таким настроєм жіноча збірна України з гандболу вийшла на старт 16–го за ліком «Кубка Турчина». Попри складності з організацією та проблеми з державними стипендіями до збірної дівчата приїхали в хорошому гуморі. Щоправда, через травми Леонід Ратнер не дорахувався цілої низки основних виконавиць, однак тріо лідерок — Анастасія Підпалова, Вікторія Борщенко та Юлія Манагарова були в строю, випромінюючи позитив та заряджаючи своїх партнерок на боротьбу.

Минулого року збірній України не вдалося пробитися до фіналу «Кубка Турчина», тож дівчата, думається, горіли бажанням зіграти в головному матчі турніру. Хмизу для більш потужнішого горіння турнірної інтриги додала й суддя–інформатор, оголосивши, що головний спонсор турніру Андрій Мельник підготував грошову винагороду переможцеві та призерам змагань. Власне Андрій Мельник — президент гандбольного клубу ЦСКА (Київ) i кандидат у президенти Федерації гандболу України на виборах 2010 року — людина, фінансові ресурси якої й дозволили провести цьогорічний «Кубок Турчина», який перебував під загрозою скасування.

Хай там як, а у першому півфіналі боротьби не вийшло — національна збірна Білорусі виявилася на голову сильнішою за нашу «молодіжку». Натомість у протистоянні між першою командою України та одним із лідерів російського чемпіонату — клубом «Ростов–Дон» зав’язалася напружена боротьба. Довгий час опоненток розділяв один м’яч, проте на початку другого тайму, коли через травму майданчик залишила лідерка росіянок Регіна Шимкуте, матеріальна перевага «синьо–жовтих» почала поступово збільшуватися й до фінальної сирени склала шість пунктів — 28:22.

Відзначимо, що під прапорами «Ростов–Дону» зібрана ціла плеяда знаних в Україні гандболісток, які позавчора на майданчику Палацу спорту опинилися по різні боки «барикад». Ірина Шибанова та Шимкуте, які нещодавно прийняли російське громадянство, грали за дончанок, тоді як Юлія Манагарова та Вікторія Борщенко зробили вагомий внесок у перемогу своєї національної збірної. Власне Вікторія стала найрезультативнішим гравцем матчу, закинувши дев’ять м’ячів. Вітаючи після гри Вікторію з перемогою, її подруга сказала: «Авантюристка». Натомість Анастасія Підпалова, приєднавшись до розмови, уточнила: «Продемонструвала майстер–клас». Так дівчата обговорювали останній закинутий Борщенко м’яч, коли вона, не реалізувавши вихід сам на сам, підібрала «снаряд» і майстерно підкрутивши, відправила його в ціль.

Власне розслабленість у грі українок настала вже під завісу гри, коли «синьо–жовті» забезпечили комфортний гандикап, а наставник росіянок випустив на майданчик резервісток. Наприкінці зустрічі й Леонід Ратнер дав шанс проявити себе молодим.

Особливу увагу приковували до себе дві сестри–погодки Владислава та Вікторія Бельмас, які представляють у збірній херсонську «Дніпрянку». Смугляві, темноволосі дівчатка з різних флангів добряче попсували нерви своїм візаві. І якщо Владислава записала до свого активу гол, то її сестра після гри не приховувала розчарування. «Змарнувала аж дві нагоди!» — по дорозі в роздягальню випалила молода гандболістка.

Як розповів «УМ» знаний в країні спеціаліст Валерій Войналович, який виступає позаштатним тренером–консультантом нашої збірної, Леонід Ратнер мав за мету перевірити молодих гравчинь 1993—1995 року народження. «На мою думку, це турнір на перспективу», — сказав Валерій Миколайович. Додамо, що асистентом Ратнера працює Борис Петровський, який в останні роки досяг чемпіонських висот із ужгородськими «Карпатами», а також обіймає посаду очільника української «молодіжки». Здається, Леонід Ратнер уже готує собі наступника.

Хай там як, а вчора в колекції 75–річного метра тренерського цеху з’явився черговий трофей — Кубок Турчина.