Зупинка для нового старту

Пауза в євроінтеграції, як виявилося, суттєво підвищила інвестиційні рейтинги України. На думку аналітиків рейтингової агенції Fitch, призупинення євроінтеграційних процесів не погіршило суверенний рейтинг України. З одного боку, цей процес не підвищив фінансову стабільність держави, з іншого — зробив менш ризикованими ринки Російської Федерації та країн Митного союзу.

Менше конфліктів — вищий рейтинг

Такої ж думки дотримуються й інші аналітики. «Взявши курс на відновлення торговельно–економічних зв’язків з Росією, Україна отримала надію на збільшення у короткотерміновій перспективі інвестиційних вливань», — коментує директор Інституту Блейзера Олег Устенко. Про це, за словами експерта, свідчить і озвучений прогноз впливової агенції Fitch щодо суверенного рейтингу держави.

Коментуючи ситуацію, Олег Устенко відзначив: востаннє Fitch знизив рейтинги України через погіршення відносин із Росією. А на нинішньому етапі, тобто на тлі потеплішання між Україною та РФ, відбулися цілком закономірні зміни у бік позитивних для нашої держави сигналів на ринку інвестицій.

«Відновлення товарообігу з Росією, який до погіршення відносин формував 12–13% нашого ВВП, безумовно, служить хорошим сигналом для інвесторів, яких цікавить не політика, а гарантії окупності інвестицій. Паузу в євроінтеграційному шляху світовий фінансовий ринок розцінив як зменшення економічних ризиків у короткотермінових перспективах на українському ринку. Останні тенденції демонструють зростання дохідності українських єврооблігацій», — підсумував Устенко.

Аналітик додав: євроінтеграційний процес не мав нічого спільного із гарантіями внутрішньої фінансової стабільності України, оскільки МВФ чітко дав зрозуміти, що виділення чергового траншу кредиту не залежить від підписання чи непідписання Угоди про асоціацію. У свою чергу позиція українського керівництва щодо неможливості підвищити тарифи на газ та урізати соціальні пільги свідчить про впевненість уряду і Президента у наявності альтернативних кредитних джерел. У короткотерміновій перспективі згладити всі фінансові складності України може та ж сама Москва, виділивши Києву 15 млрд. доларів. Також потужним компенсаційним джерелом бюджетних проблем можуть стати країни Середнього і Близького Сходу, зацікавлені у розвитку інвестиційних програм у реальних секторах української економіки.

Після зупинки й облігації дорожчі

Підтримує тезу про підвищення суверенних рейтингів України внаслідок непідписання Угоди про асоціацію з ЄС і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Про те, що наша країна стала привабливішою для європейських і світових інвесторів, свідчить хоча би зростання попиту на єврооблігації, — каже експерт. — Після оголошення Fitch відсоткові ставки за євробондами знизилися із 12—14% до 9—10%. І цей фактор зробив такий інструмент позичання найсприятливішим для бюджету України. Інвестори також відреагували на припинення торговельних воєн між Україною та Росією, а отже, підвищилися гарантії дохідності наших цінних паперів. Єврооблігації почали масово скуповувати, що автоматично знизило відсоткові ставки».

Експерт переконаний: відновлення партнерських економічних відносин iз Росією і надалі ще більше активізує попит на українські єврооблігації. А окрім цього, створить потужний імпульс для інвестування в українську економіку капіталів як із країн ЄС, так і з ринків Близького і Середнього Сходу. Охріменко стверджує: відновлення товарообігу між Києвом і Москвою, який становив близько третини від загального показника, є більш ніж аргументованим мотивом для активізації інвестиційних програм.

Власна позиція у світі дорого коштує

Тим часом закордонні експерти переконані: призупинення євроінтеграційних процесів не вплине на інтерес європейських інвесторів до української економіки. «Я думаю, що ваш уряд усвідомлює ризики і бачить, що за ширмою міжнародної політики відчувається сильний тиск. Насамперед із Вашингтона. Сполучені Штати хочуть, щоб Україна була інтегрованою у Європейський Союз і від’єднана від будь–яких економічних зв’язків із Росією, що є справжнім економічним безумством для України, — сказав американський економіст і політолог Уільям Енгдаль. — Усе це робиться для того, аби донести до уряду головний посил: як тільки ви об’єднаєтеся з ЄС, світ для вас стане раєм. А це безглуздя!».

Експерт констатує: Україна за таких умов у жодному випадку не може втрачати російський ринок. «Я вважаю, що українські лідери мають бути реалістами, — продовжив Енгдаль. — Економічні зв’язки із Росією — це найважливіша карта, яку нині треба розіграти вашій країні. Відносини із Західною Європою через економічні зв’язки із Євросоюзом стали б катастрофою для України. Те, що залишилося від української економіки, потрапило б до рук західних мультикорпорацій і зробило б вас залежними від долара».

Енгдаль вважає: життя у Європі далеке від райського, а її економіка знаходиться на ранній стадії глибокої кризи. До того ж рішення України відтермінувати підписання Угоди у жодному випадку не закриє для нашої держави європейські кордони. «Західна Європа має великий інтерес до вашої економіки, зацікавлена у тому, аби вести бізнес в Україні. І двосторонньому діалогу також сприятиме те, що в українського уряду буде своя чітка позиція, власна роль. У будь–якому випадку двері Європейського Союзу не закриються для України», — підсумував Енгдаль.

До речі, заявлене аналітиками зростання інтересу європейців до нашої держави констатує і міністр фінансів України Юрій Колобов. «Незважаючи на всі складності глобальних економічних процесів та песимізм в оцінках стабільності української економіки, на сьогоднішній день Міністерство фінансів України повністю забезпечує свої зобов’язання перед нашими кредиторами, і Міжнародним валютним фондом зокрема», — сказав міністр. За його словами, втримати платоспроможність нашої держави допомогла низка кроків уряду. По–перше, за два роки влада значно поліпшила якість зовнішніх позичок, розширивши географію та кількість інвесторів — від 50 до 260 компаній. Якщо раніше в українські єврооблігації вкладали переважно американські компанії, то нині ними серйозно цікавляться інвестори від Австралії до Данії, включаючи Африку, Близький Схід і Азію.

І другий фактор — це нові інструменти, які дозволяють активно використовувати ліквідність внутрішнього ринку. Уже в 2013 році внутрішній борг становить 53%, а зовнішній — 47%. Для порівняння у 2010 році внутрішній борг становив 43,8%, а зовнішній — 56,2%. «Таким чином, нам вдалося поліпшити структуру держборгу і закласти механізм очищення впливу зовнішніх факторів на боргову політику країни у наступних періодах», — резюмував Колобов.