Пані Ірину, редактора сайту Kerch.Fm, як багатьох громадських активістів і екологів приморського міста, передовсім цікавлять приховані загрози масштабного цементного виробництва, замовником якої є місцеве ТОВ «Альтцем», а генпідрядником— ТОВ «Донспецмонтаж». Цей інтерес викликала невідповідність екологічної експертизи, після якої розпочалося будівництво заводу, реальному стану речей. Річ у тім, що в експертних документах, які правдами і неправдами потрапили до рук журналістки і громадських активістів, сказано, що в районі забудови немає червонокнижних рослин і птахів, що геть не відповідає дійсності. 2012 року орнітологи і вчені Опукського природного заповідника проводили в цьому районі експедицію і виявили відразу кілька видів птахів, занесених до Червоної книги, а також рослин і плазунів.
Окрім того, ще два роки тому керівництво цементного заводу пообіцяло, що навколо промислового об’єкта буде неодмінно посаджено 380 гектарів лісу, що певною мірою пом’якшить шкідливий вплив виробництва на навколишню місцину. Проте за два з половиною роки цього зроблено не було. Щоправда, у заводського керівництва знайшлось пояснення: мовляв, садити ліс їм заборонив Керченський міськвиконком на тій підставі, що дана територія вже зайнята дачними ділянками городян. Отже, весь «удар» цементного виробництва приймуть на себе керчани–дачники, які про це не відають ні сном ні духом? Позаяк громадських слухань щодо планів сусідів ні з ними, ні з рештою жителів міста ніхто не проводив.
Частково оцінку впливу майбутнього виробництва оприлюднили не лише на прес–конференції 2011 року. Ця оцінка була зроблена на підставі експертизи, зробленої у... Донецьку. Місцеві ж екологи відразу знайшли в ній очевидні погрішності. Скажімо, стосовно заводських викидів, які нібито будуть розподілятись концентричними колами. Себто геть не враховано той факт, що на Керченському півострові специфічна роза вітрів. Окрім того, на думку місцевого вченого, через промислові вибухи у вапняковому кар’єрі частина приморського міста взагалі може піти під землю.
На початку нинішнього року на вимогу громадськості природоохоронна прокуратура Керчі перевірила заводську «Оцінку впливу на навколишнє середовище», проте порушень не знайшла. Водночас працівники наглядового відомства вказали, що громадськість має повне право на громадську експертизу документів. Журналістка Ірина Сєдова впродовж кількох місяців марно намагалась отримати від керівництва заводу експертні документи у законному порядку. Тепер змушена була піти до суду. Його перше засідання заплановане на 29 листопада.
Створення потужного промислового комплексу інвестує фінансово–промислова група «Альтком» (Донецьк), яку пов’язують із групою компаній СКМ Ріната Ахметова. Проект представляє фірма «Альтцем», яка розташована в Керчі і є структурним підрозділом групи «Альтком». Інвестор має намір вкласти в новий промисловий комплекс і його інфраструктуру близько 1,5 мільярда гривень і завершити будівництво за 3 роки і 8 місяців.
Завод розташовуватиметься за чотири кілометри від Камиш–Бурунського порту, на базі якого буде розпочато будівництво терміналу з відвантаження продукції. Джерело сировини — Червонопартизанське родовище вапняків. Проектна потужність заводу стасновить 3 мільйони тонн цементу на рік.
За запевненням інвесторів, виробництво буде екологічно безпечним і таким, що відповідає міжнародним стандартам і вимогам Кіотського протоколу. Одначе, на думку екологів, будівництво нових і розширення вже наявних у Криму підприємств із виробництва цементу (такий, зокрема, працює в Бахчисараї) не вписується в концепцію сталого розвитку півострова. За словами голови Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ», президента Кримської академії наук Віктора Тарасенка, розвиток потужних промислових об’єктів іде врозріз із програмою курортно–рекреаційних пріоритетів республіки на найближчі десять років. На півострові сьогодні налічується близько 200 кар’єрів. Тисячі гектарів скальпованих земель кинуті без рекультивації і залишаються «величезними дірами на тілі Криму». Знищена гора Агармиш, яка була водозбірником для всього Східного Криму і не пускала вглиб холодні маси повітря. Кар’єрами понівечений ландшафт Інкермана. Воронка кар’єру Балаклавського рудоуправління вже опустилася на 14 метрів нижче рівня моря, а унікальну бухту періодично засипає пилом.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
