Якщо загальмування курсу на підписання Угоди про асоціацію України з ЄС прихильників євроінтеграційного вектора нашої держави дещо бентежило, то четвергова заява уряду шокувала. «Призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами–членами і дію рішення Кабінету Міністрів від 18 вересня 2013 р. «Про підготовку до підписання проекту Угоди про асоціацію...» — відповідне розпорядження минулого четверга видав Кабмін Миколи Азарова, поки Президент перебував із візитом в Австрії.
Згодом сам Прем’єр–міністр Азаров неодноразово пояснював це рішення неготовністю України виконувати вимоги Євросоюзу. «Останньою краплею стала позиція МВФ, викладена в листі, отриманому урядом 20 листопада поточного року, — наголосив Азаров. — МВФ висунув вимоги надання кредиту. Вдумайтесь, у розмірі, необхідному для погашення боргів самого МВФ. Це підвищення тарифів на ЖКГ для громадян. Маємо заморозити заробітну платню, соціальну допомогу на наявному рівні, суттєво скоротити витрати бюджету», — зазначив Азаров.
А відтак «на перше місце було поставлено питання відновлення відносин iз Російською Федерацією до врегулювання системних питань». Микола Янович запропонував провести переговори у «тристоронньому форматі» між Україною, Росією та ЄС, аби «зняти протиріччя і продовжити рухатися певним стратегічним шляхом без катастрофічних втрат для економіки України».
Заява Азарова, який прийшов відзвітувати перед Верховною Радою про несподівану (після численних заяв у «винятково проєвропейському річищі» зміну українською владою зовнішньополітичного вектора, спричинила обурення опозиції та вже за кілька годин привела до появи першого «Євромайдану» біля монументу Незалежності в Києві.
«Це рішення продиктовано винятково економічними причинами і носить практичний характер, ніскільки не змінюючи стратегічного характеру, закріпленого в законі про засади внутрішньої і зовнішньої політики», — наголосив Прем’єр, вказавши «такі реалії, як скорочення на 19% виробництва хімпродукції, на 14% обсягів будівництва машинобудівного комплексу, скорочення обсягів металургійного комплексу на 6%» та «скорочення експорту товарів з України в Росію на 2 млрд. доларів». Згодом Азаров також пообіцяв «у разі, якщо його аргументи безпідставні», піти у відставку.
Європейських партнерів України, які вже «розписали ручки», щоб поставити під Угодою свій автограф, рішення Кабміну вразило не менше. За кілька годин комісар ЄС із розширення й політики сусідства Штефан Фюле скасував візит в Україну. Передумав приїздити в нашу державу і держсекретар США Джон Керрі, який 5–6 грудня мав узяти участь у засіданні ради міністрів країн–членів ОБСЄ.
Трохи отямившись від першої несподіванки, Брюссель знову всіляко закликав Україну «одуматися». «Що стосується українського рішення тимчасово припинити підготовку підписання Угоди про асоціацію та поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, позиція Євросоюзу залишається чіткою. Вона все ще на столі», — заявили вчора президент Ради Євросоюзу Герман Ван Ромпей та президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу.
ЄС і справді не хоче втрачати Україну, яка, згідно з цією заявою, «вже досягла важливого прогресу». Проте не хоче її втрачати й Росія. Як стверджують джерела деяких ЗМІ, насправді зараз ідуть великі торги — за те, хто запропонує Україні та конкретно її владі вигідніші умови: Москва чи Брюссель.
І торги ці, очевидно, триватимуть до останнього моменту — 29 листопада, коли остаточно стане зрозуміло, чи підпише Україна Угоду про асоціацію з ЄС. Як заявив учора міністр закордонних справ Леонід Кожара, поїздка до Вільнюса на саміт Східного партнерства залишається у графіку Президента Януковича. А отже, шанс на підписання залишається. Навіть попри те, що, за словами Кожари, Україна та ЄС поки що до цього «не готові».