Вiйна в театрi

Колектив Київського муніципального театру опери та балету для дітей та юнацтва висловив недовіру Владу Троїцькому та у відкритому листі просить КМДА скасувати незаконний наказ про його призначення на посаду художнього керівника, яке відбулося, підкреслено у відкритому листі, без проведення конкурсу. Єдина вимога до обранця, щоб він мав вищу музичну освіту та досвід роботи у музичному театрі. І саме цим дошкуляють Троїцькому, «батьку» театру ДАХ і фестивалю ГОГОЛЬFEST, музичних гуртів «ДахаБраха» і Dakh Daughters, якого 21 жовтня призначено художнім керівником Київського муніципального театру. Конфлікт між «старим» колективом та новим худкерівником триває, утім сторони намагаються дійти бодай якоїсь хисткої згоди.

Страх перебудови

Після появи відкритого листа колектив театру зібрав журналістів для того, щоб наголосити на своїй позиції. У кожного до нового худкерівника свої претензії. Наприклад, Ніна Галай, представник оркестру, відчуває загрозу в тому, що нове керівництво буде задіювати малу групу симфонічного оркестру і викори­стовуватиме електронну музику, а «нас як великого оркестру немає у творчості Троїцького». А костюмерка Олександра Борецька переживає за свою «парафію»: «Він сказав, щоб костюми спалили». Проте є й пункти реформ, які не влаштовують більшість колективу, чисельність якого справді завелика — понад 370 осіб. Так, співробітники виступають проти різкого скорочення обкатаного, «класичного», як вони кажуть, репертуару. «Він хоче, щоб діти тільки з 12 років ходили у театр. А як же молодші? Як можна закрити такі вистави, як «Бармалей та Айболить», «Зайчик–листоноша», «Пригоди Буратіно», «Білосніжка», «Чарівна музика»?» — обурюється згадана вже пані Борецька. Чимало акторів готові до діалогу, проте закликають Троїцького до поміркованості. Оперна співачка Олена Гребенюк, наприклад, погоджується, що «установу справді потрібно розвивати, але без різких змін». «Має відбуватися діалог на користь колективу. Наскільки я знаю, пан Троїцький у меморандумі пообіцяв зберегти класичний репертуар театру, покращити його лише з допомогою удосконалення костюмів, декорацій, оформлення, обладнання, здійснювати постановки нових театральних робіт як iз режисерами, трупою, які є в театрі, так і з запрошеними спеціалістами. Я рада, що пан Троїцький зрозумів, що з Театром потрібно дружити. Не можна приходити у театр і копати ногою двері: «Я все можу».

Домовлятися можна

Сьогодні Влада Троїцького немає в Україні. Він iз 18 по 25 листопада перебуває на лікувальних процедурах після операції у Німеччині. Його заступники Максим Демський та Катерина Лічина, які ведуть діалог із колективом, констатують «певний прогрес», проте визнають: поки що назвати переговори успішними важко.

«Троїцький нічого не зробив, щоб його звинувачувати. Світло покращили, ганчірку на сцені зняли, ярмарки забрали. Що ми поганого зробили? Ярмарки йшли три дні у театрі. Актори виходили на сцену, проходячи повз шкарпетки і труси! З нашого боку немає конфронтації щодо колег, — розповідає Демський. — Якість Театру залежить від світла, звуку, кольору, акторської складової — і все це має бути на високому рівні. Не тільки тоді, коли люди добре співають чи добре грають на музичних інструментах. Зі світлом тут ніхто не працював. Ми хочемо це виправити». Він каже, що нова команда не має наміру кардинально змінювати репертуар, а «лише розширити аудиторію». «У Влада, — розповідає пан Демський, — є досвід роботи в опері. У 2012 році він поставив оперу в Угорщині, яку визнали кращою оперою року. Вона цікава як дiтям, так і дорослим. Поділяти вистави на дитячі і дорослі не зовсім правильно. Якщо дійство якісне, тоді воно цікаве всім без винятку. У Театрі є вистави Раду Поклітару з «Київ модерн–балету». Ви прийдете на балет і побачите, що вистава для дорослих, але на неї ходять і діти. Ми говоримо про розширення аудиторії. Але якщо нас не пiдтримають зовнi i конфронтацiя продовжуватиметься, ми пiдемо».

З червня 2012 року по 18 жовтня 2013 року художнім керівником Київського муніципального театру опери та балету для дітей та юнацтва був балетмейстер зі світовим ім’ям Раду Поклітару. Сьогодні він займається іншими проектами, але все одно продовжує «точечну співпрацю» з театром. Василь Корженевський, артист хору з першого дня існування Театру, зазначає: «Мені подобається Троїцький, він мудрий чоловік. Єдина помилка — що він прийшов у Театр і відразу виступив. Якби Троїцький спершу поставив хорошу оперу, а тоді сказав про свою програму, ніякого скандалу не було б».

Юрій Щур, в. о. директора театру, обрав нейтральну позицію. Каже, що конфлікт виник тому, що маємо справу з творчими людьми. «Домовитися можна з усіма», — миролюбно підсумовує Юрій Щур.

Тим часом у КМДА не коментують ситуацію. Керівник Головного управління культури Світлана Зоріна дає час Театру на знаходження спільної мови з Троїцьким, «на користь якого свідчать значний театральний досвід і зв’язки за кордоном». «Ми сподіваємося, що йому вдасться зберегти найкраще, що є в репертуарі театру, внести у творчий процес пошук, експеримент, залучити у колектив відомих режисерів та диригентів. Ми очікуємо від Владислава Троїцького цікавих новаторських проектів», — зазначила Зоріна пiд час призначення Троїцького.