Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Парламентський комітет iз питань культури і духовності рекомендував Міністерству культури відновити попередню експозицію музею із внесенням необхідних змін. Таке рішення комітет прийняв після недавніх громадських слухань, які відбулися в музеї, з огляду на «глибоку контраверсійність запропонованого проекту, вкрай гострі заперечення музейників, шевченкознавців та представників громадськості щодо ключових положень» та «Гранично низький стан готовності Музею до робіт зі створення нової експозиції».
Питаннями перебудови музею Шевченка переймаються і відомі фахівці музейної справи та громадські діячі, які днями підписали зверненням до Президента, Верховної Ради, уряду України, в якому вимагають «припинити руйнування музею». Вони стурбовані тим, що «замість ремонтно–реставраційних робіт у музеї здійснюється масштабна реконструкція, а на його території — капітальне будівництво», в результаті чого на території історико–культурного призначення «зводиться триповерхова споруда з надземною та підземною частинами загальною площею 1361,2 кв. м із харчоблоками, допоміжними, технічними та іншими приміщеннями незрозумілого призначення». Автори звернення наголошують, що «поспішно замислена й проваджена реконструкція Національного музею Шевченка в Києві свідчить про радикальну зміну всієї концепції Музею, який сьогодні є не тільки єдиною беззаперечною національно–об’єднавчою цінністю для всіх українців, а й головним культурним символом України в світі. «Перетворення Музею здійснюється безсоромно–кулуарно, поза спиною і без відома міжнародної експертної спільноти шевченкознавців та музеєзнавців, без проведення попередніх наукових досліджень із якнайширшим фаховим і громадським обговоренням, без загальнонаціональних дискусій, тендерів, поетапних публічних звітів, — без усього того, що незмінно супроводить проекти такого рівня іміджевої престижності в усіх цивілізованих країнах».
Єдиним розсудливим виходом із ситуації автори звернення називають «перенесення всіх мегаломанських планів із «перезавантаження» Музею на довготермінову перспективу і зосередження на питаннях реставрації, що має забезпечити якомога надійнішу КОНСЕРВАЦІЮ чинної експозиції».
Звернення підписали В’ячеслав Брюховецький, Юрій Мушкетик, Анатолій Гайдамака, Павло Мовчан, Марія Матіос, Ігор Калинець, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Максим Стрiха, Вiра Агєєва, Вiра Вовк, Микола Рябчук та інші науковцi й дiячi культури.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>