Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Юрій Вакуленко
На Подолі нова галерея New Gallery розпочала свою діяльність спільним проектом директора Київського національного музею російського мистецтва Юрія Вакуленка та Італійського інституту культури у Києві — виставкою сучасних італійських художників O sole mio! За словами Вакуленка, у New Gallery народилася мандрівна «Нова галерея Російського музею», мета якої — проводити виставки у різних місцях, містах, а то й країнах.
«Музей російського мистецтва має виставковий майданчик, за всіма ознаками схожий на галерею, хоча перебуває у музейному просторі. Художники, які там виставляються, можуть продавати свої роботи. Та музей ніякого відношення до продажу немає. З проектом «Нова галерея Російського музею» ми розширюємо можливості і виставкову площу, — каже Вакуленко і пояснює: у тому, що мистецтво продається, нічого поганого немає. — Продаж — це не бізнес, а виховання художнього смаку. Якщо твір мистецтва не стає товаром, він не має ніякого продовження».
«Нова галерея російського мистецтва» стартувала з сучасних італійців Джанні Стріно, його дочки Франчески та Франческо Таммаро. Майстри неаполітанської школи працюють у реалістичній манері на зразок салонного мистецтва ХІХ століття. Картини, хоча і написані на високому професійному рівні, нагадують зображення з листівок і фотографій. Такий живопис — саме те, що потрібно бізнес–еліті. Джанні Стріно хвалиться «УМ», що мав чотири персональні виставки у донецькому салоні Paduano Arte і ще до відкриття частину робіт розкупили.
Вакуленко додає, що для «Нової галереї російського мистецтва» він відбиратиме твори більше схожі на музейнi, на які завжди є попит. Зважаючи, що картини, написані «під антикваріат», розкуповують в Україні, як гарячі пиріжки, плани Вакуленка цілком зрозумілі. Та якби не той факт, що він насамперед директор Музею російського мистецтва, а вже потім — художник і галерист. А в музеї, якщо порівняти його з іншими державними збірками мистецьких цінностей, справи йдуть не вельми. Робота з глядачами на повну вирує в Музеї Ханенків, Національному художньому музеї, у Музеї Івана Гончара. Музей же російського мистецтва може похвалитися хіба що циклом лекцій, присвячених історії російського образотворчого мистецтва XIII—XX століть. Відвідувача заманюють лише на тимчасові виставки, а постійну експозицію мало хто оглядає. Та, мабуть, у директора під час переформатування установи сильніше проявилася любов до галерейних і творчих справ, аніж музейних. Після відкриття «Нової галереї російського музею» Вакуленко 20 листопада презентував персональну виставку «Інфанта» у галереї сучасного мистецтва «Триптих АРТ».
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>