Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Юрій Вакуленко
На Подолі нова галерея New Gallery розпочала свою діяльність спільним проектом директора Київського національного музею російського мистецтва Юрія Вакуленка та Італійського інституту культури у Києві — виставкою сучасних італійських художників O sole mio! За словами Вакуленка, у New Gallery народилася мандрівна «Нова галерея Російського музею», мета якої — проводити виставки у різних місцях, містах, а то й країнах.
«Музей російського мистецтва має виставковий майданчик, за всіма ознаками схожий на галерею, хоча перебуває у музейному просторі. Художники, які там виставляються, можуть продавати свої роботи. Та музей ніякого відношення до продажу немає. З проектом «Нова галерея Російського музею» ми розширюємо можливості і виставкову площу, — каже Вакуленко і пояснює: у тому, що мистецтво продається, нічого поганого немає. — Продаж — це не бізнес, а виховання художнього смаку. Якщо твір мистецтва не стає товаром, він не має ніякого продовження».
«Нова галерея російського мистецтва» стартувала з сучасних італійців Джанні Стріно, його дочки Франчески та Франческо Таммаро. Майстри неаполітанської школи працюють у реалістичній манері на зразок салонного мистецтва ХІХ століття. Картини, хоча і написані на високому професійному рівні, нагадують зображення з листівок і фотографій. Такий живопис — саме те, що потрібно бізнес–еліті. Джанні Стріно хвалиться «УМ», що мав чотири персональні виставки у донецькому салоні Paduano Arte і ще до відкриття частину робіт розкупили.
Вакуленко додає, що для «Нової галереї російського мистецтва» він відбиратиме твори більше схожі на музейнi, на які завжди є попит. Зважаючи, що картини, написані «під антикваріат», розкуповують в Україні, як гарячі пиріжки, плани Вакуленка цілком зрозумілі. Та якби не той факт, що він насамперед директор Музею російського мистецтва, а вже потім — художник і галерист. А в музеї, якщо порівняти його з іншими державними збірками мистецьких цінностей, справи йдуть не вельми. Робота з глядачами на повну вирує в Музеї Ханенків, Національному художньому музеї, у Музеї Івана Гончара. Музей же російського мистецтва може похвалитися хіба що циклом лекцій, присвячених історії російського образотворчого мистецтва XIII—XX століть. Відвідувача заманюють лише на тимчасові виставки, а постійну експозицію мало хто оглядає. Та, мабуть, у директора під час переформатування установи сильніше проявилася любов до галерейних і творчих справ, аніж музейних. Після відкриття «Нової галереї російського музею» Вакуленко 20 листопада презентував персональну виставку «Інфанта» у галереї сучасного мистецтва «Триптих АРТ».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>