Демони у кабріолеті. Виставу «Я бачу, вас цікавить пітьма» режисера Максима Голенка покажуть у 14 містах
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Юрій Вакуленко
На Подолі нова галерея New Gallery розпочала свою діяльність спільним проектом директора Київського національного музею російського мистецтва Юрія Вакуленка та Італійського інституту культури у Києві — виставкою сучасних італійських художників O sole mio! За словами Вакуленка, у New Gallery народилася мандрівна «Нова галерея Російського музею», мета якої — проводити виставки у різних місцях, містах, а то й країнах.
«Музей російського мистецтва має виставковий майданчик, за всіма ознаками схожий на галерею, хоча перебуває у музейному просторі. Художники, які там виставляються, можуть продавати свої роботи. Та музей ніякого відношення до продажу немає. З проектом «Нова галерея Російського музею» ми розширюємо можливості і виставкову площу, — каже Вакуленко і пояснює: у тому, що мистецтво продається, нічого поганого немає. — Продаж — це не бізнес, а виховання художнього смаку. Якщо твір мистецтва не стає товаром, він не має ніякого продовження».
«Нова галерея російського мистецтва» стартувала з сучасних італійців Джанні Стріно, його дочки Франчески та Франческо Таммаро. Майстри неаполітанської школи працюють у реалістичній манері на зразок салонного мистецтва ХІХ століття. Картини, хоча і написані на високому професійному рівні, нагадують зображення з листівок і фотографій. Такий живопис — саме те, що потрібно бізнес–еліті. Джанні Стріно хвалиться «УМ», що мав чотири персональні виставки у донецькому салоні Paduano Arte і ще до відкриття частину робіт розкупили.
Вакуленко додає, що для «Нової галереї російського мистецтва» він відбиратиме твори більше схожі на музейнi, на які завжди є попит. Зважаючи, що картини, написані «під антикваріат», розкуповують в Україні, як гарячі пиріжки, плани Вакуленка цілком зрозумілі. Та якби не той факт, що він насамперед директор Музею російського мистецтва, а вже потім — художник і галерист. А в музеї, якщо порівняти його з іншими державними збірками мистецьких цінностей, справи йдуть не вельми. Робота з глядачами на повну вирує в Музеї Ханенків, Національному художньому музеї, у Музеї Івана Гончара. Музей же російського мистецтва може похвалитися хіба що циклом лекцій, присвячених історії російського образотворчого мистецтва XIII—XX століть. Відвідувача заманюють лише на тимчасові виставки, а постійну експозицію мало хто оглядає. Та, мабуть, у директора під час переформатування установи сильніше проявилася любов до галерейних і творчих справ, аніж музейних. Після відкриття «Нової галереї російського музею» Вакуленко 20 листопада презентував персональну виставку «Інфанта» у галереї сучасного мистецтва «Триптих АРТ».
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>
Стартувала нова театральна «ГРА»: організатор — Національна спілка театральних діячів України оголосила про початок прийому заявок на VIII Всеукраїнський театральний Фестиваль-премію GRA (GreatRealArt). >>
У день звільнення в’язнів нацистського табору Аушвіц-Біркенау через роки вшановують пам’ять жертв Голокосту. >>
Нещодавно в Харкові урочисто відкрили барельєф Петру Болбочану — талановитому воєначальнику, полковнику армії Української Народної Республіки (1917—1921), який визволяв від більшовицької влади Харків, Полтаву та Крим. >>